Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0214U005843, 0114U002998 , Науково-дослідна робота Назва роботи Дослідження кометної активності тіл Сонячної системи на великих геліоцентричних відстанях Назва етапу роботи Керівник роботи Корсун Павло Павлович, Дата реєстрації 22-12-2014 Організація виконавець Головна астрономічна обсерваторія Опис етапу Оригінальна модель пилових хвостів комет, розроблена авторами проекту, була задіяна для визначення фізичних параметрів пилу в комі та хвості комети C/2006 S3 (LONEOS) та пилової оболонки кентавра 174P/Echeclus. В основу моделі покладено статистичний підхід для опису ймовірних активних фізичних процесів на поверхні ядра комети. Ця модель була успішно застосована для аналізу пилової компоненти ряду комет. Аналіз зображень комети C/2006 S3 (LONEOS) дозволив встановити, що активність комети можна пояснити витоком речовини з двох активних зон. Одна із них функціоновала з моменту відкриття комети і поставляла переважну більшість пилу в кому та хвіст комети. Витік речовини з цієї зони був неколімованим. На початку 2013 р. проявила активність ще одна локальна зона. Витік речовини з неї можна описати як витік в межах конусу з половинним кутом розкриття в 30°. Фізичні характеристики пилинок, що поставлялися з обох зон, схожі між собою і відповідають моделі Грінберга для пилових часток комет. Зокрема, встановлено, що розміри пилинок становлять від 5 до 1000 мкм, розподіл за розмірами відповідає степеневому закону з показником ступеня -3.5, а швидкості вильоту пилинок становлять десятки метрів за секунду. Морфологію зображення кентавра 174P/Echeclus можна пояснити протіканням двох короткочасних активних процесів, які мали місце на поверхні ядра в короткому часовому інтервалі близько 7 грудня 2005 року. Оскільки процеси тривали не більше кількох годин, то витік речовини з цих зон з поверхні ядра на моменти спостережень, грудень 2005 та березень 2006 року, вже не відбувався. Була зафіксована лише залишкова пилова хмара, яка утворилась в результаті цих процесів. Коротка часова тривалість цих подій наводить на думку, що це могло бути зіткнення, подібне тому, яке мало місце при бомбардуванні ядра комети 9P/Tempel 1 в ході космічної місії Deep Impact. Неколімоване джерело частинок стало активним раніше, біля 15 листопада 2005 року. Наростання активності джерела до максимального рівня було стрімким, а далі слідував період поступового зниження пилопродуктивності. Активність джерела згасла до березня 2006, але воно ще було активним на значно нижчому рівні відносно максимуму 22 грудня 2005 року. Колімованість активних джерел, діапазони розмірів частинок, їхній розподіл за розмірами та швидкості вильоту пилинок стосовно локальних активних джерел різняться між собою. Опис продукції В результаті застосування оригінальної моделі розвитку пилових хвостів комет встановлено, що активність комети C/2006 S3 (LONEOS) можна пояснити витоком речовини з двох активних зон. Фізичні характеристики пилинок, що поставлялися з обох зон, схожі між собою і відповідають моделі Грінберга для пилових часток комет. Розміри пилинок становлять від 5 до 1000 мкм, розподіл за розмірами відповідає степеневому закону з показником ступеня -3.5, швидкості вильоту пилинок становлять десятки метрів за секунду. Морфологію зображення кентавра 174P/Echeclus вдалося пояснити дією двох короткочасних активних процесів, які мали місце на поверхні ядра в короткому часовому інтервалі близько 7 грудня 2005 року і, ймовірно, були спричинені зіткненням. Також припускається існування неколімованого джерела пилових частинок, яке стало активним раніше, біля 15 листопада 2005 року. Наростання активності джерела до максимального рівня було стрімким, а далі слідував період поступового зниження пилопродуктивності. Колімованість акти Автори роботи Іванова О. В. Корсун П. П. Кулик І. В. Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити