Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0219U003596, 0116U003576 , Науково-дослідна робота

Назва роботи

Визначення гендерних особливостей перебігу найбільш поширених хвороб системи кровообігу в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з урахуванням структурно-функціональних змін міокарда, поліморфізму rs966221 гена PDE4D та дії радіаційного фактору

Назва етапу роботи

Керівник роботи

1. Білий Давид Олександрович 2. Абраменко Ірина Вікторівна,

Дата реєстрації

29-01-2019

Організація виконавець

Державна установа "Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України"

Опис етапу

Об'єкт дослідження - 515 чоловіків-учасників ліквідації наслідків аварії (1 група, УЛНА-ч) і 145 жінок-УЛНА (2 група, УЛНА-ж) 1986-1987 рр., а також 162 чоловіки та 120 жінок, які не зазнали радіаційного впливу (відповідно 3 та 4 групи, КГ-ч и КГ-ж). Мета роботи - оптимізувати підходи до діагностики найбільш поширених хвороб системи кровообігу в УЛНА на ЧАЕС в залежності від статі пацієнтів на основі вивчення структурно-функціональних змін міокарда, поліморфізму rs966221 гена PDE4D та впливу іонізуючого опромінення. Методи - загальноприйняте клінічне обстеження, аналіз радіаційного та інших факторів ризику, вимірювання артеріального тиску, електрокардіографія (ЕКГ), добове моніторування ЕКГ та варіабельності серцевого ритму, ехо- та допплеркардіографія, полімеразна ланцюгова реакція, статистичний аналіз. Результати. Чоловіки-УЛНА за термінами розвитку гіпертонічної хвороби (ГХ) та ішемічної хвороби серця (ІХС) випереджали жінок-УЛНА. У перших середній вік, при якому виникала ГХ та ІХС складав 48,7 та 56,4 року, вони були молодші свого контроля на 7,4 та 4,8 року відповідно. Жінки-УЛНА захворювали на ГХ та ІХС на 3,4 і 2,2 року раніше осіб контрольної групи в середньому віці 50,7 та 61,4 року. Достовірний ризик розвитку ГХ в перші 10 років після аварії відзначено у службовців силових структур, які працювали в м. Прип'ять і / або на ЧАЕС звичайним (невахтовим) методом. Ризик розвитку ІХС був вищим в інженерно-технічного персоналу, який працював в 30-км зоні, порівняно з іншими УЛНА. У жінок-УЛНА ризик розвитку ГХ в перші 10 років після аварії був вище у представниць будь-якої професії, виключаючи тих, хто працював у сфері обслуговування, а ІХС в перші 15 років після аварії - у лікарів і медичних сестер та УЛНА інших професійних категорій, які працювали вахтовим методом. Ризик більш раннього розвитку інфаркту міокарда (ІМ) був у 3,3 раза вище у чоловіків, ніж у жінок. Ті, хто був на 1 рік старше, мали в 0,982 раза (або на 1,8 %) менший ризик у порівнянні з більш молодими. Різниця в 5 років зменшувала цей ризик на 8,7 %, а в 10 років - на 16,6 %. У носіїв генотипу ТТ, чоловіків і жінок, УЛНА і осіб КГ, ризик ІМ був вищим у 2,369 раза (або на 137%) порівняно з носіями генотипу СС або СТ. У чоловіків УЛНА порівняно з жінками-УЛНА вірогідно вищою була частота порушень збудливості міокарда у вигляді шлуночкових та надшлуночкових екстрасистол (ЕС), провідності у вигляді повних блокад ніжок пучка Гіса та АВ-блокад 1 ступеня, процесів реполяризації міокарда та наявності вогнищевого і дифузного кардіосклероза. У чоловіків-УЛНА старше 65 років частота парних і групових шлуночкових ЕС була вірогідно вища, ніж у жінок-УЛНА відповідного віку, тоді як у жінок УЛНА молодше 65 років частіше зустрічались парні надшлуночкові ЕС та надшлуночкові тахікардії. У чоловіків-УЛНА і контрольної групи було визначено зменшення статистичних і спектральних показників варіабельності серцевого ритму (ВСР) у всіх частотних діапазонах з відносною перевагою симпатичних впливів. Більш суттєві зміни ВСР стосувались жінок і чоловіків з ТТ генотипом, які пов'язані з розвитком значної симпатикотонії за рахунок значно зменшеної парасимпатичної активності. У чоловіків і жінок з ГХ і ІХС, як УЛНА, так і неопроміненого контролю, потовщення стінок лівого шлуночка (ЛШ) було головним фактором, що призводив до збільшення маси міокарда, а отже, розвитку гіпертрофії ЛШ (ГЛШ). У жінок-УЛНА було вірогідно більш виражене збільшення товщини задньої стінки ЛШ і міжшлуночкової перетинки (МШП) від допустимої норми і більше відносне число пацієнток з гіпертрофією МШП, ніж у чоловіків-УЛНА. Для них була характерна перевага концентричної ГЛШ, особливо у тих жінок-УЛНА, які страждали на ожиріння, тому більшість жінок-УЛНА у порівнянні з чоловіками-УЛНА знаходились в зоні ризику небезпечних ускладнень ІХС. У чоловіків УЛНА носійство генотипу ТТ поліморфізму rs966221 гена PDE4D асоціювало з розвитком ексцентричної, а генотипів СС і СТ - з концентричною ГЛШ. При тривалості горизонтальної депресії сегмента ST за добу > 60 хв, зниженні SDNN-і < 30 мс, індексу маси міокарда ЛШ > 122 г/м2 (жінок) і > 149 г/м2 (чоловіки) передбачається несприятливий в прогностичному плані перебіг ГХ і ІХС. За результатами видано 37 публікації, із них 10 статей, 3 розділи в монографії, 24 тез, матеріали викладені в 14 доповідях. Галузь застосування: радіаційна медицина, терапія, кардіологія.

Опис продукції

Пропонується ефективний спосіб прогнозування несприятливого перебігу хронічної ішемічної хвороби та ризику розвитку інфаркту міокарда у жінок, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання. Суттю способу є визначення генотипу, добове моніторування електрокардіограми з дослідженням варіабельності серцевого ритму, а також визначення тривалості горизонтальної депресії сегмента ST за добу, індекс відхилення величин інтервалів RR (SDNN-i) за добу, ехокардіографічне дослідження з визначенням індексу маси міокарда, який відрізняється тим, що досліджується не комплекс поліморфізмів, а один поліморфізм SNP83 гена PDE4D і не залежить від наявності у пацієнтів артеріальної гіпертензії, внаслідок чого у носіїв генотипу ТТ при тривалості горизонтальної депресії сегмента ST за добу > 60 хв., зниженні SDNN-і <30 мс, індексу маси міокарда лівого шлуночка серця >122 г/м2 передбачають несприятливий в прогностичному плані перебіг ішемічної хвороби серця. Спосіб виявився ефективним для більш точного визначення ризику розвит

Автори роботи

Абраменко І.В.
Білий Д.О.
Білоус Н.І.
Базика Д. О.
Габулавічене Ж. М.
Ковальов О. С.
Круглова В.О.
Курсіна Н. В.
Макаревич О. М.
Настіна О.М.
Садова С.В.
Сидоренко Г.В.

Додано в НРАТ

2020-04-02