Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0219U100054, 0117U006220 , Науково-дослідна робота

Назва роботи

Вплив плазмонних резонансів металевих наночастинок на екситонну динаміку в органічних нанокластерах.

Назва етапу роботи

Керівник роботи

Ропакова Ірина Юріївна,

Дата реєстрації

13-01-2019

Організація виконавець

Інститут сцинтиляційних матеріалів НАН України

Опис етапу

 Вивчено особливості люмінесценції, підсиленої плазмонами, J-агрегатів псевдоізоціаніну (PIC), утворених в плівках поліелектроліту при температурі рідкого азоту. Через ефективну автолокалізацію екситонів в J-агрегатах PIC, пов'язаних з полімером, їх спектр люмінесценції складається з двох добре відокремлених смуг: майже резонансної вузької смуги вільних екситонів та широкої смуги автолокалізованих екситонів, що червоно зсунута відносно смуги вільних екситонів. Встановлено, що взаємодія з плазмонним резонансом наночастинок золота при оптимальній відстані між наночастинками та J-агрегатами в гібридних комплексах призводить до збільшення люмінесценції вільних екситонів, тоді як емісія автолокалізованих трохи зменшується. Передбачено пригнічення автолокалізації екситонів унаслідок плазмон-індукованого збільшення довжини делокалізації екситонів. Пригнічення автолокалізації підтверджується зменшенням екситон-фононної взаємодії та збільшенням терміну життя вільного екситону.

Опис продукції

Вивчено особливості люмінесценції, підсиленої плазмонами, J-агрегатів псевдоізоціаніну (PIC), утворених в плівках поліелектроліту при температурі рідкого азоту. Через ефективну автолокалізацію екситонів в J-агрегатах PIC, пов'язаних з полімером, їх спектр люмінесценції складається з двох добре відокремлених смуг: майже резонансної вузької смуги вільних екситонів та широкої смуги автолокалізованих екситонів, що червоно зсунута відносно смуги вільних екситонів. Встановлено, що взаємодія з плазмонним резонансом наночастинок золота при оптимальній відстані між наночастинками та J-агрегатами в гібридних комплексах призводить до збільшення люмінесценції вільних екситонів, тоді як емісія автолокалізованих трохи зменшується. Передбачено пригнічення автолокалізації екситонів унаслідок плазмон-індукованого збільшення довжини делокалізації екситонів. Пригнічення автолокалізації підтверджується зменшенням екситон-фононної взаємодії та збільшенням терміну життя вільного екситону.

Автори роботи

Додано в НРАТ

2020-04-02