Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0221U106639, 0120U104008 , Науково-дослідна робота Назва роботи Розробка методології безпечного та масштабованого застосування нестабільних діазоалканів як реагентів для органічного синтезу з використанням проточних реакторів Назва етапу роботи Керівник роботи Волочнюк Дмитро Михайлович, Доктор хімічних наук Дата реєстрації 16-12-2021 Організація виконавець Інститут органічної хімії Національної академії наук України Опис етапу  Досліджена молекулярна структура, термічна стабільність діазокетонів, їх схильність до розкладу та перетворення у відповідний кетен. За звітній період структура трьох діазокетонів доведена методом ренгеноструктурного дослідження монокристалів. Показано, що ці сполуки є відносно стійкими, визначені температури розкладу для восьми представників серії діазокетонів (110-142 °С). Встановлено, що стабільність діазокетонів визначається наявністю спряження між π-системами C=N=N та карбонільною групою з суттєвим внеском резонансної структури –C(O–)=C–N+ºN. Про це свідчать результати квантово-хімічних розрахунків у наближенні DFT, проведених для модельних структур діазокетонів. Найбільш імовірним шляхом першої стадії термічного розкладу діазокетонів є елімінування молекули азоту із синхронним перегрупуванням у відповідний кетен. Ентальпія розкладу, розрахована для даного процесу в наближенні DFT, добре узгоджується з опублікованою в літературі середньою величиною ентальпії розкладу ~100 кДж/моль. При поєднанні проточного генерування діазометану із його наступним [3+2]-циклоприєднанням до електронодефіцитних алкенів вперше вдалося отримати відповідні піразоліни у кількостях, що перевищують сотню грамів. Визначені межі застосування даної реакції. Встановлено, що фотоініційований в проточному режимі розклад піразолінів приводить до утворення відповідних циклопропанів. Реакція є стереоселективною, структура утвореного циклопропану визначається конфігурацією вихідного алкена. Відповідні нові сполуки виділені та охарактеризовані. Оптимізовано методологію [3+2]-циклоприєднання діазооцтових естерів до гем-дифтороциклопропенів та проведено синтез відповідних піридазинів, зокрема похідних з боковим ланцюгом R= CH2CH2OH, що дозволяє значно розширити можливості функціоналізації цих гетероциклічних сполук. Зокрема, вперше були отримані раніше невідомі біциклічні похідні 7,8-дигідро-6Н-пірано[3,2-c]піридазин-3-карбонової кислоти та гідрохлорид 5,6,7,8-тетрагідропіридо[3,2-c]піридазин-3- Опис продукції Автори роботи Волочнюк Дмитро Михайлович Гайдай Олександр Васильович Пащенко Є. О. Пендюх В'ячеслав Володимирович Роженко Олександр Борисович Слободянюк Євгеній Юрійович Турик Богдан Анатолієвич Шувакін Сергій Іванович Додано в НРАТ 2021-12-16 Закрити