Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0222U001769, 0120U100135 , Науково-дослідна робота Назва роботи Наукові та технологічні засади процесів одержання литих композиційних і конструкційних матеріалів на основі алюмінію, зміцнених високоентальпійними газовими та дисперсними реагентами, введеними у розплав в рідкому та пароподібному стані Назва етапу роботи Керівник роботи Нарівський Анатолій Васильович, Доктор технічних наук Дата реєстрації 02-02-2022 Організація виконавець Фізико-технологічний інститут металів та сплавів Національної академії наук України Опис етапу Розроблено принципові підходи і створено на їх основі необхідні технологічні передумови для одержання литих конструкційних і композиційних матеріалів на основі алюмінію, зміцнених високоентальпійними газовими та дисперсними реагентами, які вводяться у рідкому та пароподібному стані. Після МГД-плазмового оброблення сплаву В93пч азотною плазмою підвищуються механічні властивості литого металу: межа міцності – на 16%, межа пластичності – на 14%, відносне подовження – в 1,5-1,7 рази у порівнянні з необробленим сплавом. Створено технології приготування у вакуумній МГД-установці та безперервного лиття зливків діаметром 250 мм зі сплаву В93пч, що легований титаном і оброблений азотною плазмою. Такі зливки мають дисперсну структуру з середнім розміром зерна ~40 мкм, що на 25-30% менше, ніж у зливках з вихідного сплаву В93пч. Введення тугоплавкого порошкоподібного модифікатора (карбід вольфрама) у доевтектичний (АК7) та заевтектичний (А390) сплави в умовах МГД-плазмової дії дозволило додатково диспергувати структурні складові сплавів у литому стані та забезпечити зростання триботехнічних характеристик. Застосування модифікованих сплавів дозволило збільшити у 1,5-2 рази робочий ресурс підшипників ковзання порівняно з існуючими з бронзи. МГД-плазмова обробка рідкого алюмінієвого сплаву А390 дозволяє не лише диспергувати литу структуру (передусім – кристали первинного кремнію), але й змінити співвідношення структурних складових та перерозподілити компоненти сплаву між ними. Як наслідок, забезпечується підвищення міцності сплаву (на 7-8%), збільшення майже у 2 рази його пластичності та більш ніж на 20% – зносостійкості порівняно з базовим сплавом. У виливках машинобудівного призначення (корпусні деталі, поршні двигунів) зі сплавів АК7 та А390, що одержані за новою технологією, порівняно з існуючими промисловими процесами, диспергується структура, зменшується пористість, підвищується щільність і густина сплавів, до 15% – їх міцність та до 25% – зносостійкість.  Опис продукції Автори роботи Горюк Максим Степанович Затуловський Андрій Сергійович Нарівський Анатолій Васильович Поливода Світлана Леонідівна Скоробагатько Юлія Петрівна Смірнов Олексій Миколайович Щерецький Володимир Олександрович Додано в НРАТ 2022-03-09 Закрити