Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0223U003947, 0122U201170 , Науково-дослідна робота Назва роботи Підвищення властивостей сталей і сплавів нетиповими технологіями обробок Назва етапу роботи Керівник роботи Малишева Інна Юхимівна, Кандидат технічних наук Дата реєстрації 27-07-2023 Організація виконавець Державний вищий навчальний заклад "Приазовський державний технічний університет" Опис етапу  Об'єкт дослідження – властивості виробів з конструкційних сталей та сплавів, які піддавалися нетиповим способам термозміцнення. Мета роботи – підвищення комплексу механічних властивостей металопродукції за рахунок легування, сучасних варіантів термічного об‘ємного та поверхневого зміцнення. Методи дослідження – металографічний аналіз, вимірювання мікротвердості, випробування стандартних механічних властивостей, тестування на зносостійкість, динамічну тріщиностійкість, математичне моделювання критичних точок, фазового складу за допомогою комп’ютерної програми JMatPro. Варіюючи лише температурою кінця прокатки і швидкістю охолодження, можна підвищити межу плинності сталі S355J2, мікролегованої комплексом V+Nb+Al, на 29,5% - від 420 до 544 МПа. Високий рівень властивостей може бути досягнутий обробкою з прокатного нагріву, що має безперечні економічні вигоди. Максимальні значення зносостійкості сталі 25ХГТ (ε=1,5) відповідають температурі загартування СВЧ 1000 ºС, що можна пояснити оптимальним фазовим складом: голчастий мартенсит, карбіди і залишковий аустеніт (≈40 %), здатний до деформаційного мартенситного зал' перетворення. Встановлений вплив вмісту марганцю на твердість, ударну в'язкість, абразивну і ударно-абразивну зносостійкість чавунів Fe –Mn – C. Чим вище ступінь розвитку ДФП і кількість мартенситу деформації, що утворюються в ході зношування, і карбідних фаз, тим більшою є зносостійкість чавунів. Завдяки оптимізації складу, структури і розмірів шарів покриття після плазмового зміцнення великогабаритних важконавантажених виробів мають бути досягнуті сполучення експлуатаційних властивостей, які у кілька разів перевищують базовий рівень. Термоциклічна обробка істотно змінює фазовий склад досліджених сталей, їх мікроструктуру і ступінь метастабільності аустеніту, що і визначає рівень зносостійкості. В цілому для кожного виду використаної термічної обробки визначені оптимальні параметри, що досягають найбільший рівень зносостійкості сталей. Опис продукції Автори роботи Єфременко Василь Георгійович Малишева Інна Юхимівна Олійник Інна Михайлівна Рябікіна Марина Анатоліївна Самотугіна Юлія Сергіївна Додано в НРАТ 2023-07-27 Закрити