Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0226U002907, (0125U002197) , Науково-дослідна робота Назва роботи Молекулярно-генетичний супровід селекційного поліпшення рослин Назва етапу роботи Розробка платформи молекулярних маркерів для таргетингу цільових ознак Керівник роботи Моргун Богдан Володимирович, Доктор біологічних наук Дата реєстрації 09-03-2026 Організація виконавець Інститут клітинної біології та генетичної інженерії Національної академії наук України Опис роботи Виявлення нових цінних генетичних детермінант у однодольних і дводольних рослин, які визначають стійкість до біотичних і абіотичних чинників, якість рослинної продукції та розробка систем їх молекулярного контролю. Опис етапу Встановлено, що пшениця шарозерна має більший потенціал відновлення після дії посухи порівняно з рослинами пшениці м’якої. Проаналізовано зміни у протеомі зернівок пшениці м’якої озимої під впливом тимчасової посухи, та встановлено, що протеом зернівок посухотолерантного сорту відрізняється від протеому посухочутливого сорту. Тобто диференційно накопичувані білки у зернівках контрасних до посухи сортів можуть слугувати молекулярними маркерами для добору посухотолерантних генотипів. Встановлено, що зразки пшениць, які поєднують пшенично-житні геноми або тільки транслокації від жита проявляють найбільшу стійкість до збудників борошнистої роси та септоріозу листя. На базі відділу молекулярної генетики започатковано колекцію рясок у культурі in vitro. Запропоновано комплексну систему оцінки видового різноманіття ряски, використовуючи сучасні методи молекулярно-генетичного та цитогенетичного аналізу, яка дозволяє характеризувати як «чисті» види ряски, так і гібридні. Вперше доведено, що L. x japonica є гібридом L. turionifera та L. minor - у диплоїдних і триплоїдних клонах, що містять нетранскрибовані спейсери 5S рДНК з L. x japonica, наявні нуклеотидні послідовності L. turionifera та L. minor. Вперше розшифровано повну первинну структуру (на нуклеотидному рівні) генів 5S рРНК у рослин, а саме у ряски Spirodela polyrhiza. Доведено, що використання ДНК-маркерів дає змогу виявити гени стійкості до попелиці кров'яної (Еr1) та парші (vf), а також ген Md-ACS1 «лежкості плодів» ще на ранніх етапах розвитку яблуні. Опис продукції Автори роботи Нітовська Ірина Олександрівна Борисюк Микола Володимирович Степаненко Антон Ігорович Лахнеко Ольга Романівна Римар Юлія Юріївна Великожон Людмила Григорівна Додано в НРАТ 2026-03-09 Закрити