Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0406U004836, Кандидатська дисертація На здобуття к.мед.н. Дата захисту 20-10-2006 Статус Запланована Назва роботи 1.Інсулінорезистентість та маркери запалення при артеріальній гіпертензії. Здобувач Герасименко Олена Володимирівна, Керівник Ковальова Ольга Миколаївна Опонент Лапшина Лариса Андріївна Опонент Коваль Сергій Миколайович Опис Об'єкт дослідження: артеріальна гіпертензія. Мета дослідження: вдосконалення діагностики перебігу артеріальної гіпертензії на підставі оцінки наявності синдрому інсулінорезистентності, активності неспецифічного запалення, структурних параметрів лівого шлуночка серця, а також визначення метаболічних ефектів бета-адреноблокатора бісопрололу та його впливу на рівень С-реактивного білка та інтерлейкіну-6. Методи дослідження: поставлені задачі виконували за допомогою клінічних, біохімічних, імунологічних та інструментальних методів дослідження. Практичне значення отриманих результатів: отримані дані поширюють наукові уявлення про вплив інсулінорезистентності та чинників неспецифічного запалення на розвиток артеріальної гіпертензії. З метою визначення інсулінорезистентності хворим на АГ рекомендовано проводити пероральний тест толерантності до глюкози і визначати ІЧІ як до, так і після тесту, що значно підвищує специфічність виявлення порушень вуглеводного обміну. Наявність вісцерального типу ожиріння несприятливо впливає на перебіг АГ з формуванням гіпертрофічних типів ремоделювання лівого шлуночка. В динаміці спостереження за хворими з АГ необхідно визначати рівні СРБ та ІЛ-6 для аналізу вираженості хронічного гемодінамічного стресу та ефекту антигіпертензивного лікування. Обгрунтовано застосування високоселективних бета-блокаторів у хворих на артеріальну гіпертензію з інсулінорезистентністю та метаболічними порушеннями й високим рівнем неспецифічних маркерів запалення. Наукова новизна отриманих результатів: комплексно досліджено взаємозв’язок вуглеводного, ліпідного обміну, наявності ожиріння, ступеня АГ та типу ремоделювання міокарда ЛШ. Встановлено щільний позитивний кореляційний взаємозв’язок між САТ і базальним рівнем інсуліну та негативний кореляційний взаємозв’язок між САТ і ІЧІ до навантаження глюкозою у хворих на АГ. Доведено, що існує асоціація між ІМТ та ступінем АГ, рівнем інсуліну та ІЧІ як до, так і після ПТТГ. Визначено, що при андроїдному типі ожиріння рівень глюкози та інсуліну вищий, ніж пригіноїдному типі, а ІЧІ нижчий. Тобто доведено, що ожиріння, особливо абдомінальний тип, гіперінсулінемія та ІР мають патогенетичний зв’язок у хворих на АГ. Одержано результати стосовно плазматичних рівнів ІЛ-6 та СРБ у хворих на АГ з ІР. Доведено, що рівень ІЛ-6 та СРБ збільшується зі зростанням ІМТ, рівнів АТ, ТГ, загального ХС, коефіцієнта атерогенності, рівнів інсуліну, як до, так і після навантаження глюкозою. Встановлено, що в інсулінорезистентних пацієнтів з АГ рівень ІЛ-6 та СРБ вищий, ніж у інсуліночутливих. У хворих на АГ, як із наявністю ІР, так і без неї, рівень чинників неспецифічного запалення вищий, ніж у практично здорових осіб. Встановлено, що при концентричній гіпертрофії ЛШ максимальні рівні інсуліну, ТГ, ІЛ-6 та СРБ, ІМТ; при ексцентричній гіпертрофії рівні зазначених чинників знижуються. Уперше доведено, що високоселективний бета-адреноблокатор бісопролол знижує рівні ІЛ-6 та СРБ, а також не має певного впливу на рівень інсуліну, глюкози та чутливість тканин до інсуліну в динаміці лікування. Ступінь впровадження: Результати дослідження впроваджені в практичну роботу лікувальних закладів м. Харкова та області: міських клінічних лікарень №11, № 17 і № 18 м. Харкова, Балаклійської, Зміївської та Красноградської центральних районних лікарень; а також в навчальний процес кафедри сімейної медицини та загальної практики ХМАПО. Сфера (галузь) використання: медицина, кардіологія. Дата реєстрації 2006-10-20 Додано в НРАТ 2020-04-04 Закрити