Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0408U001730, Кандидатська дисертація На здобуття к.мед.н. Дата захисту 14-03-2008 Статус Запланована Назва роботи Вплив жирової дистрофії печінки на особливості перебігу цукрового діабету. Здобувач Власенко Андрій Володимирович, Керівник Хворостінка Володимир Миколайович Опонент Семидоцька Жанна Дмитрівна Опонент Фадєєнко Галина Дмитрівна Опис Об'єкт дослідження: цукровий діабет, жирова дистрофія пе-чінки та їх поєднання. Мета дослідження: визначення основних патогенетичних механізмів розвитку та прогресування жирової дистрофії пе-чінки, її вплив на особливості перебігу цукрового діабету, на підставі чого визначити основні її діагностичні критерії та ви-значити схеми коригуючої терапії. Методи дослідження: клініко-лабораторні, біохімічні, іму-ноферментні, інструментальні, морфометричні та статистичні методи. Теоретичні і практичні результати: отримані результати розширюють уявлення про баланс гомоцистеїну в сироватці крові, зміни показників вуглеводного, білкового, ферментно-го, пігментного, ліпідного обмінів, холеретичної функції пе-чінки, розкривають їх роль у патогенезі захворювання та об-ґрунтовують необхідність вивчення їх вмісту при стеатогепа-титі у хворих на ЦД, ЖДП та ЦД у поєднанні із ЖДП з метою удосконалення діагностики ЖДП. Виявлений взаємозв'язок між активністю патологічного процесу в печінці та рівнем ін-сулінорезистентності,що дозволяє розглядати ці процеси як патогенетичні чинники у хворих на ЦД, ЖДП та ЦД у поєд-нанні з ЖДП. Виявлений підвищений рівень гомоцистеїну у хворих на ЦД, ЖДП та у хворих на ЦД у поєднанні із ЖДП дає підстави розглядати цей показник (амінокислоту) як мар-кер пізніх ускладнень цукрового діабету. Результати проведе-ного дослідження свідчать про позитивний вплив терапевти-чних комплексів (еспа-ліпон – урсохол та еспа-ліпон – тіо-триазолін) на функціональний стан гепато-біліарної системи при ЖДП у хворих на ЦД. Усунення загального процесу в пе-чінці сприяє досягненню стійкого метаболічного контролю у хворих на ЦД, ЖДП та ЦД у поєднанні із ЖДП. Новизна: встановлено, що жирова дистрофія печінки частіше виявлялася у хворих на ЦД 2 типу з підвищеною масою тіла (22 / 16 %) та проявлялася в них диспепсичним (10 / 45 %), больовим (12 / 54 %), астенічним (20 / 91 %), гепатомегаліч-ним (13 / 59 %) синдромами, зростаючою хронічною гіпер-глікемією, високим рівнем глікозильованого гемоглобіну (> 11,1 %), збільшенням ступеня інсулінорезистентності. Встановлено, що наявність ЖДП у хворих на ЦД 1 та 2 типів нерідко супроводжувалася порушенням білкового обміну з наявністю диспротеїнемії, розвитком синдрому білково-енергетичної недостатності, підвищенням активності індика-торних ферментів (АСТ, АЛТ) та формуванням синдрому ци-толізу, а також розвитком гіпербілірубінемії з наявністю син-дрому холестазу. Збільшення концентрації гомоцистеїну в сироватці крові спричинило синдром інтоксикації та метабо-лічні порушення, які могли бути пов'язані з формуванням стеатогепатозу, а це негативно впливало на перебіг ЦД. Доведено, що наявність ЖДП у хворих на ЦД 1 та 2 типів пе-ребігала з порушенням жовчоутворюючої функції печінки. Це проявлялося у змінах біохімічних властивостей жовчі з віро-гідним зниженням рівня білірубіну, холестерину, жовчних кислот, достовірним підвищенням СРП та сіалових кислот у печінковій жовчі; при цьому порушувалася холеретична фун-кція печінки з підвищенням рівня вільних, кон'югованих та суми жовчних кислот у сироватці крові, які можуть бути мар-керами розвитку стеатогепатозу. Виявлено, що ЦД 1 та 2 ти-пів, ЖДП та їх поєднання у хворих з нормальною та підвище-ною масою тіла перебігають із розвитком дисліпідемії та різ-ною кількістю атерогенних типів гіперліпідемії, а також су-проводжуються порушенням стану перекисного окислення ліпідів і системи протиоксидантного захисту, що переважа-ють при супутньому ожирінні та негативно впливають на ме-таболічний стан і перебіг захворювань. Проведене гістопато-логічне дослідження біоптатів печінки у 15 обстежених хво-рих на ЦД 1 та 2 типів у поєднанні з ЖДП дозволило встано-вити особливості структурно-морфологічних змін печінки (стеатозу, запалення, фіброзу) залежно від нозологічних форм, типу стеатозу, ступеня гістологічної активності та про-явлення фіброзу. Встановлений позитивний кореляційний вплив НbA1c на ЗХС (r = +0,86 – +0,88), ТГ (r = +0,87), ХС ЛПНЩ (r = +0,85 – +0,83), ХС ЛПДНЩ (r = +0,87 – +0,72) та інші біохімічні критерії, що переважають у хворих на ЦД 1 та 2 типів упоєднанні з ЖДП та підтверджують ключову роль інсулінорезистентності у патогенезі стеатозу та стеатогепато-зу. Доведений позитивний вплив запропонованих терапевти-чних схем на функціональний стан гепато-біліарної системи у хворих на ЦД, ЖДП та ЦД у поєднанні із ЖДП. Встановлено, що терапевтичні комплекси „урсохол – еспа-ліпон” у комбі-нації з традиційними схемами у хворих на ЦД 1 і 2 типів із ЖДП і нормальною масою тіла та „тіотриазолін – еспа-ліпон” з традиційними лікувальними схемами у хворих на ЦД 2 типу в поєднанні із ЖДП та підвищеною масою тіла надають ви-ражений коригуючий ефект. Ступінь впровадження: результати роботи впроваджено у клінічну практику гастроентерологічних, ендокринологічних та терапевтичних відділень Харківської обласної клінічної лікарні, Близнюківської, Дергачівської, Красноградської, Ізюмської, Нововодолазької Лозівської, Золочівської і Мерефянської центральних районних лікарень Харківської області, в педагогічний процес кафедр терапевтичного профілю ХНМУ. Сфера використання: медицина, терапевтичні відділення. Дата реєстрації 2008-03-14 Додано в НРАТ 2020-04-04 Закрити