Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0411U007260, Кандидатська дисертація На здобуття к.мед.н. Дата захисту 29-11-2011 Статус Запланована Назва роботи Стан вторинної профілактики у хворих після інфаркту міокарда: медико-соціальні детермінанти, якість лікування, прогностичне значення Здобувач Січкарук Ірина Миколаївна, Керівник Ягенський Андрій Володимирович Опонент Горбась Ірина Михайлівна Опонент Тащук Віктор Корнійович Опис Об'єкт - профіль ризику у хворих після інфаркту міокарда (ІМ). Мета - визначити шляхи оптимізації вторинної профілактики у хворих, які перенесли ІМ, на підставі оцінки поширеності факторів ризику, їх медико-соціальних детермінант, прогностичного значення та якості корекції. Методи - клінічні, лабораторні, інструментальні, статистичні. Новизна - вперше визначено поширеність основних ФР та їх зв'язок із медико-соціальними чинниками у віддалені терміни (2,5±1,6 року) після ІМ, встановлено, що поширеність артеріальної гіпертензії, ожиріння, абдомінального ожиріння, гіперхолестеринемії і цукрового діабету (ЦД) значно вища в жінок, порівняно з чоловіками; доведено, що корекція більшості ФР та якість медикаментозного лікування пацієнтів після ІМ знаходяться на неприйнятно низькому рівні та не відповідають сучасним вимогам; оцінено прихильність хворих після ІМ до медикаментозного лікування; визначено, що основними причинами відмови пацієнтів від лікування є нерозуміння необхідності постійного прийому ліків та їх побічна дія; проведено аналіз лікарського спостереження на амбулаторному етапі після ІМ та виявлено, що хворі, які знаходяться під наглядом кардіологів, частіше досягають цільових рівнів САТ, ЧСС, загального холестерину, частіше застосовують статини, бета-адреноблокатори, аспірин, порівняно з хворими, які спостерігаються терапевтами/сімейними лікарями та неврологами; визначено, що незалежними предикторами смерті від ССЗ у віддалені терміни після ІМ за результатами багатофакторного аналізу Кокса є вік, ЦД та куріння, для комбінованої кінцевої точки (смерть+повторний інфаркт/інсульт) - вік, куріння, відсутність терапії бета-адреноблокаторами. Результати - поширеність АГ у пацієнтів після ІМ становить 84,1%, загального ожиріння - 44,7%, абдомінального ожиріння - 58,0%, ЦД - 13,8%, ГХол - 55,4%, куріння - 18,3%, гіподинамії - 21,6%. За результатами анкетування та об'єктивного контролю в домашніх умовах до категорії прихильних до лікування віднесені 64,3% пацієнтів. Найчастіші причини неприхильності до лікування - побічні ефекти (28,6%), відсутність розуміння в необхідності лікування (20,0%) та висока вартість медикаментів (17,1%). За результатами множинного регресивного аналізу Кокса незалежними предикторами смерті від ССЗ є вік (р=0,04, HR=1,7), наявність ЦД (р=0,03, HR=2,4), куріння (р=0,01, HR=1,7). Незалежні предиктори ККТ - вік (р<0,001, HR=2,5), куріння (р=0,004, HR=1,5), відсутність застосування бета-адреноблокаторів (р=0,05, HR=1,4). Отже, обґрунтовано шляхи оптимізації вторинної профілактики у хворих після ІМ на підставі вивчення поширеності та стану корекції ФР, їх взаємозв'язку з медико-соціальними детермінантами, аналізу ефективності медикаментозного лікування, прихильності до нього, оцінки якості медичного спостереження та визначення основних предикторів несприятливого прогнозу. Результати впроваджено у практику низки лікувально-профілактичних закладів. Галузь - медицина. Дата реєстрації 2011-11-29 Додано в НРАТ 2020-04-04 Закрити