Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0415U004138, Кандидатська дисертація На здобуття к.б.н. Дата захисту 01-07-2015 Статус Запланована Назва роботи Роль білку ламіну в функціонуванні стромальних клітин жирової тканини Здобувач Забірник Аресеній Сергійович, Керівник Перський Євген Єфроїмович Опонент Савчук Олексій Миколайович Опонент Петренко Олександр Юрійович Опис Дисертація присвячена вивченню закономірностей впливу точкових мутацій G232E, R471C, R482L, R527C і G465D в гені LMNA людини на клоногенні властивості стромальних клітин жирової тканини(СКЖТ), ступінь їх адипоцитарного диференціювання і рівні експресії маркерів цього диференціювання. Досліджено активність деацетилаз гістонів, експресія адипоасоційованих генів у культурах СКЖТ, що несуть мутантні гени, а також конформація мутантних ділянок ламінів і енергія їх взаємодії з білками-партнерами SREBP1 і EMD. Показано, що всі досліджені мутації в гені ламіну А/С зменшують клоногенність СКЖТ. При цьому рівень адипоцитарного диференціювання СКЖТ підвищується під впливом мутантних ламінів А/С, що пояснюється зрушенням пулу мультипотентних клітин в більш комітований стан. Всі досліджені мутації в цілому підвищують рівні експресії маркерів адипоцитарного диференціювання - PPARG, SREBF1 і CFD - при цьому по-різному на різних етапах адипоцитарного диференціювання. Крім того, виявлено 28 адипоасоційованих генів зі значимою зміною експресії, які формують унікальні профілі експресії для кожної мутації. При цьому вони мають подібну експресією для мутацій, які асоційовані з одним з розглянутих патофенотипових синдромів ламінопатій. Моделювання мутантних ламінів і симуляція їх взаємодії з SREBP1 і EMD показало значиму зміну афінності досліджених мутантних форм ламінів до білків-партнерів. Було показано підвищення активності деацетилаз гістонів в культурах СКЖТ, що несуть мутантні гени. Це свідчить про загальне зниження кількості активних генів. Отримані результати дозволяють запропонувати гіпотезу про один з можливих механізмів формування патогенезу ламінопатій. Вона полягає в тому, що мутації в генах LMNA, порушуючи процеси самооновлення і диференціювання МСК, зменшують пул мультипотентних стовбурових клітин і таким чином прискорюють вікове виснаження їх депо в організмі. З віком, при досягненні порогової величини пулу стовбурових клітин, послаблюється і їх диференціювання, і розвивається важкий патогенез ламінопатій. Дата реєстрації 2015-07-01 Додано в НРАТ 2020-04-03 Закрити