Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0418U001301, Кандидатська дисертація На здобуття Кандидат медичних наук Дата захисту 23-03-2018 Статус Запланована Назва роботи Оптимізація лікувальної тактики при сенсоневральній приглухуватості судинного ґенезу шляхом вивчення її розвитку в експерименті Здобувач Васильєв Олександр Валерійович, Опис Дисертаційна робота присвячена розробці експериментальної моделі сенсоневральної приглухуватості судинного ґенезу та вивченню дії деяких лікувальних засобів на структури слухового аналізатора дослідних тварин. Експериментальна модель гострої СНП судинного ґенезу була відтворена шляхом лігування вертебральних артерій у Монгольських піщанок та підтверджена за допомогою методів об’єктивної аудіометрії: отоакустична емісія на частоті продуктів спотворення (ПСОАЕ) та коротколатентні слухові викликані потенціали (КСВП). У піщанок зі змодельованою СНП результати отоакустичної емісії на 5 добу продемонстрували відсутності відповіді клітин спірального органу на високих частотах (4000 Гц, 5714 Гц, 8000 Гц); на 10 добу реєстрація показників засвідчила відсутність відповіді як на високих (4000 Гц, 5714 Гц, 8000 Гц), так і на середніх частотах (2000 Гц, 2857 Гц). За показниками коротколатентних слухових викликаних потенціалів наявність гострої СНП у дослідних тварин була підтверджена такими даними: на п'ятий день експерименту в порівнянні з нормою відмічалось збільшенням латентності піку I з 1,65±0,08 мс до 2,12±0,02 мс (р≤0,01) та піку III з 3,08±0,05 мс до 3,67±0,05 мс (р≤0,05); на десятий день зміни були наступними: подовження латентності піку I з 1,65±0,08 мс до 2,41±0,03 мс (р≤0,001), піку III з 3,08±0,05 мс до 4,42±0,03 мс (р≤0,01) та піку V з 4,42±0,08 мс до 5,81±0,04 мс (р≤0,05), а також міжпікового інтервалу I–III з 1,43±0,07 мс до 2,0±0,01 мс (р≤0,05). При підготовці до проведення патоморфологічних досліджень нами була використана вдосконалена методика виділення спірального органу піщанок, яка дозволила зберегти прижиттєві зміни в структурах внутрішнього вуха. Під час проведення морфологічних досліджень ми оцінювали зміни в судинній смужці, спіральному органі та структурі спірального ганглію у лабораторних тварин на 5й та 10й день після лігування веретебральних артерій. Отримані результати показали, що протягом перших п’яти діб у структурах внутрішнього вуха переважають гострі запальні реакції, тоді як на десяту добу зміни в дослідних структурах носять дистрофічний, а іноді некротичний характер. Визначено позитивний вплив препаратів з групи глюкокортикостероїдів (дексаметазон) та антиоксидантів (бурштинова кислота) на стан слухової функції і структур внутрішнього вуха у дослідних піщанок, що дозволило продемонструвати придатність запропонованої моделі для оцінки ефективності впливу певних препаратів на структури внутрішнього вуха з метою оптимізації лікування слухових розладів. Практичне значення дисертаційної роботи – проведені електрофізіологічні та патаморфологічні дослідження структур слухового аналізатора дослідних тварин свідчать, що лікування гострої СНП бажано розпочинати протягом перших 5 днів з моменту виникнення, доки зміни в тканинах внутрішнього вуха носять переважно запальний характер, оскільки на 10-й день вони вже характеризуються чіткими дистрофічними та склеротичними ознаками. Дата реєстрації 2018-03-23 Додано в НРАТ 2020-04-03 Закрити