Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0418U002758, Кандидатська дисертація На здобуття Кандидат біологічних наук Дата захисту 27-06-2018 Статус Запланована Назва роботи Зоогенний опад як функціональний елемент біогеоценозів степового Придніпров’я Здобувач Шульман Марія Володимирівна, Опис У роботі показано, що у різних типах біогеоценозів степового Придніпров’я є особливості структури ентомонекрофільного комплексу. Виявлено, що Diptera та Coleoptera складають близько 60 % від угруповання некрофільного комплексу. Встановлено види-індикатори стадій процесу розкладання та утилізації зоогенного опаду. Процес розкладання та ентомологічні сукцесії мають специфіку залежно від виду трупа та типу біогеоценозу, де відбувається процес розкладання трупа тварини. Встановлено сукцесійні зміни у процесі розкладання та утилізації органіки трупів тварин. Індикатори І стадії розкладання некроорганіки ‒ це Muscidae (Musca domestica, M. autumnalis, Muscina stabulans), Calliphoridae (Lucilia sericata, L. сaesar, Calliphora vicina), Silphidae (Nicrophorus antennatus, N. germanicus, N. humator, N. fossor, N. investigator, N. vespillo, N. vespilloides), Geotrupidae (G. stercorosus) та Staphylinidae (Philonthus succiola, Ontholestes tesselatus). Індикатори ІІ стадії ‒ Diptera родин Phoridae, Heleomyzidae, Sepsidae та Fanniidae, а також Coleoptera (Hister quadrimaculatus, H. quadrinotatus, Oiceoptoma thoracicum, Silpha obscura, Thanathophilus sinuatus, Geotrupes spiniger, G. stercorarius, G. stercorosus). Індикатори ІІІ стадії розкладання трупів ‒ мухи Sphaeroceridae. Індикаторами IV стадії розкладання некроорганіки виступають двокрилі Sepsidae, Fanniidae, жуки Philonthus succiola, Dermestes laniarius, D. undulatus. Біологічні особливості трупів мають першорядне значення для колонізації трупа комахами некрофільного комплексу. Cеред жуків-некробіонтів лише на трупах птахів були відмічені N. germanicus (липо-ясенева діброва) і N. humator (штучні дубові насадження). Процес розкладання та утилізації трупів птахів відбувається більш інтенсивно порівняно зі швидкістю розкладання трупів ссавців. М’які тканини птахів швидше утилізуються комахами. Скелет птахів також швидше дефрагментується, а його тонкі та дрібні кістки активніше розтягують мурахи. Серед комах ентомонекрокомплексу урбоекосистем домінують синантропні двокрилі (46 %). Кількість видів у герпетобію біогеоценозів промислової зони м. Дніпро зазнає суттєвих коливань (9−101 вид), що пов’язано з відстанню до промислових підприємств. На трофічну структуру герпетобію впливає зімкненість деревного і трав’яного покриву та щільність підстилки. Незбалансована розмірна структура угруповань підстилкових безхребетних свідчить про нестабільність трофічної мережі та антропогенне навантаження в досліджених біогеоценозах. Переважання екологічно пластичних еврибіонтів пояснюється високим рівнем техногенного забруднення в умовах міської агломерації. За дії розкладання трупів тварин рівень pH ґрунту підвищується. Під трупами курчат pH зростає на 6,4–16,7 %, а щурів ‒ на 2,2–14,2 % відносно контрольних значень. Вміст азоту в ґрунті під трупами курчат зростає на 9,5–42,2 %, а під трупами щурів ‒ на 25,5– 25,7 %. Вміст фосфору під трупами курчат зростає на 28,4–107,7 %, а щурів ‒ на 57,5–75,7 %. Вміст калію в ґрунті під трупами курчат підвищується на 3,63 % до 69,8 %, а під трупами щурів ‒ на 6,8–23,0 %. Отже, зоогенний опад ‒ важливий фактор у накопиченні NPK-комплексу в ґрунті. Аналіз варіабельності лінійних характеристик особин Calliphora vicina показав їх залежність від температурних умов. Найзначніші відмінності виявлено у ширині голови та довжині окремих сегментів кінцівок. Діапазон коливань ширини голови в особин у природних умовах значно ширший (1,55–2,40 мм), що пов’язано з неоднорідністю мікрокліматичних умов, у яких розвивалися личинки, та з різними об’ємами трофічного ресурсу. Лабораторна вибірка особин характеризується меншою варіабельністю розміру голови (2,00–2,34 мм). Також суттєво варіює довжина лапки І пари ніг (особинам, зібраним у природних умовах, властива лапка довша на 4,7 % порівняно з особинами, виведеними у штучних умовах). Отже, еколого-морфологічні дослідження вказують на пластичність морфометричних ознак C. vicina та гнучкість в освоєнні видом різноманітного середовища існування. Установлено, що у процесі онтогенезу некробіонтних двокрилих Lucilia caesar відбуваються три стрибки зростання ваги личинок мух, особливо різкі й високі на перших стадіях онтогенезу: личинки з І до ІІ віку за два дні збільшують вагу у 26 разів (0,72 ± 0,043 ‒ 18,68 ± 0,333 мг), що пояснюється екологічною специфікою цієї групи комах, оскільки некробіонтні двокрилі є головними утилізаторами м’яких тканин трупів. Вага імаго мух коливалася у межах 25–30 мг і була у 1,89 раза меншою за вагу пупаріїв. Довжина личинок постійно зростає до ІV віку (13,02 ± 0,121 мм), при утворенні пупаріїв довжина зменшується у 1,2 раза (10,64 ± 0,214 мм). Це свідчить про складні процеси метаморфозу мух на стадії псевдолялечки. У дослідженні негативних токсикологічних ефектів важких металів на розвиток некробіонтних двокрилих (на прикладі Calliphora vicina R.-D.) виявлено, що вони проявляються в деформації крил, нанізмі, деформації черевця і патології в пупаріації. Дата реєстрації 2018-06-27 Додано в НРАТ 2020-04-03 Закрити