Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0418U003856, Кандидатська дисертація На здобуття Кандидат філологічних наук Дата захисту 07-11-2018 Статус Запланована Назва роботи Художня концепція героя в романі Івана Франка “Лель і Полель”. Здобувач Войтків Олег Михайлович, Керівник Пилипчук Святослав Михайлович Опонент Швець Алла Іванівна Опонент Голод Роман Богданович Опис У Франковому романі «Лель і Полель» представлені різнотипні особистості з багатьох прошарків населення Галичини другої половини ХІХ – початку ХХ століття. У назагал реалістичному романі можна віднайти елементи різних літературних напрямів. На основі класичного романтичного прийому контрасту «вибудовано» образ Реґіни Киселевської. Психологізація творчості, прийоми інтроспекції, перенесення уваги із зовнішнього сюжету на внутрішній, зображення душевних колізій героя, внутрішні монологи – усе це риси, притаманні модерністичному стилю письма. За допомогою естетики натуралізму І. Франко зумів яскравіше зобразити складні до сприйняття моменти. Змалювання світу «таким, яким він видавався в процесі перцепції» найкраще відтворено саме завдяки імпресіоністичним прийомам. Владислав і Гнат Калиновичі – головні суб’єкти романної дії, які уособлюють ідею відновлення справедливості. Образ Реґіни Киселевської зображений у романі вкрай лаконічно. Письменник наділив її прикметами, які літературознавці характеризують як ознаки фатальної жінки. Серед героїв, що мали згубний вплив на Владислава, був брат Реґіни Ернест, який виконує в романі функцію своєрідного шкідника, а також тітка Дреліхова. І. Франко дошкульно висміяв високоповажне шляхетне оточення Дреліхової – графів Адольфа, Альфонса та Гіацинта. Окрім впливових і сильних владних мужів, автор змалював ще й закостенілу галицьку інтелігенцію. Дата реєстрації 2018-11-07 Додано в НРАТ 2020-04-03 Закрити