Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0419U003694, Кандидатська дисертація

Назва роботи

Науково-методичні основи оптимізації екологічної мережі Східного Поділля

Здобувач

Овчинникова Юлія Юріївна,

Керівник Мудрак Олександр Васильович
Опонент Коніщук Василь Васильович
Опонент Гальченко Надія Павлівна

На здобуття

Кандидат біологічних наук, 03.00.16, Екологія

Дата захисту

02-07-2019

Опис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.16 «Екологія». – КВНЗ «Вінницька академія неперервної освіти» Міністерства освіти і науки України, Інститут агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України, Київ, 2019. Для збереження БР Східного Поділля запропоновано вдосконалену схему структурно‒функціональної оптимізації РЕМ. Загальна площа її структурних елементів (КТ, ЕК, БТ і ВТ) складає 884 087,53 га, що становить 33,37% від загальної площі території регіону. Основними її структурними елементами є 16 ЕК (площею 688 487 га – 25,98% від загальної площі): 3 національного (складові Бузького, Дністровського, Південноукраїнського – 306 406 га – 11,56% від загальної площі), 6 регіонального (222 985 га – 8,41%) і 7 локального рівня (159 096 га – 6%), вздовж яких визначені природні ядра (біоцентри), функціонування яких забезпечують 24 КТ (заповідні об’єкти) – 1 міжнародного, 3 національного, 9 регіонального і 11 локального рівня (площею 123 557,93 га – 4,66% від загальної площі), визначені 60 ВТ (72 042,6 га, що становить 2,71%) і буферні зони, площею біля 200 тис. га. Структурно‒функціональні особливості розподілу 439 об’єктів природно‒заповідної мережі Східного Поділля площею 66 730,48 га і рівнем заповідності 2,52% у вимірі біогеографічної системи свідчать, що вона не є оптимальною. Для цього треба створити біоцентрично-мережевну, географічно-репрезентативну мережу заповідних об’єктів, зважаючи на геоботанічне, фізико-географічне, лісотипологічне й агроекологічне районування України. Для реалізації завдань збереження біорізноманіття регіону треба провести оптимізацію землекористування. З огляду на екологонебезпечну розораність його земель (65,2%), її рекомендовано скоротити в середньому на 22,8%. Зменшення частки орних земель потрібно здійснювати шляхом вилучення сильно еродованих і малопродуктивних земель. Значну їх частину з крутизною схилів більше 7о необхідно відвести під залісення, що сприятиме збільшенню лісистості території в середньому до 19–20%. Іншу частину вилучених орних земель з крутизною схилів менше 7о потрібно відвести під залуження, що дасть можливість збільшити частку пасовищ і сіножатей до 18–19%. Застосування цих оптимізаційних заходів дасть змогу збільшити частку екологічно стійких угідь з 29,4 до 45,49% та істотно розширити екостабілізаційну і соціально‒економічну роль екомережі. Основним шляхом реалізації РЕМ є подальша оптимізація ПЗФ – створення нових заповідних об’єктів (трансбіосферний резерват «Дністерський каньйон» спільно з Молдовою), виділення для них меж в натуру. Оптимізація і реалізація РЕМ потребує «гармонійного вписання» її в «Генеральну схему планування території Вінницької області», забезпечення якісно нової раціональної організації території.