Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0420U102164, Кандидатська дисертація На здобуття Кандидат медичних наук Дата захисту 27-11-2020 Статус Запланована Назва роботи Особливості стрес-долаючої поведінки дружин, чоловіки яких страждають на шизофренію Здобувач Герасимук Валерія Анатоліївна, Керівник Пшук Наталія Григорівна Опонент Мухаровська Інна Романівна Опонент Гончаров Вадим Євгенійович Опис В основу дослідження покладені результати комплексного обстеження 120 жінок, чоловіки яких хворіли на параноїдну шизофренію (ПШ), та 50 жінок, чоловіки яких не мали психічних і поведінкових розладів. В результаті дослідження підтверджено гіпотезу про наявність у дружин, хворих на ПШ чоловіків, ознак психічної, сімейної, психосоціальної та особистісно-поведінкової дезадаптації різного наповнення й вираженості, констеляція яких складає клінічну картину цілісного феномену психологічної дезадаптації жінок, що різниться залежно від тривалості хвороби, та може бути реалізована у двох клініко-психологічних варіантах: субдезадаптивному зчеплено-співзалежному, притаманному дружинам чоловіків з тривалістю психічної хвороби до 8 років, та дезадаптивному роз`єднано-дистанційному, характерному для дружин чоловіків з давністю захворювання від 8 до 15 років. В ході дослідження доведено, що в процесі формування та динаміці розвитку і прогресування психологічної дезадаптації провідне місце належить стрес-долаючій поведінці, яка одномоментно є її дескриптором і предиктором. Дескриптивна роль припадає на актуальний копінговий репертуар особистості, предикторна – на дисконгруентність стану копінг-ресурсної бази та інтенсивності стресогенних чинників, що виникають через хворобу чоловіка на ПШ, що обумовлює трансформацію вихідного дефіциту її на початковому етапі розвитку дезадаптації до значного браку та безумовного виснаження в процесі розвитку дезадаптивного процесу. Створена модель психогенезу психологічної дезадаптації у дружин чоловіків, хворих на ПШ, згідно якої, первинний біологічно детермінований дефіцит стресостійкості провокував невиправдано швидке виснаження комунікативних копінг-ресурсів, що обумовлювало підвищену вразливість до дії психосоціально-стресових факторів, пов`язаних з захворюванням чоловіка на ПШ, внаслідок чого формувались дисконгруентні співзалежні взаємовідносини, що призводило до розвитку сімейної дезадаптації, яка, в свою чергу, породжувала проблеми психосоціального функціонування, що, в підсумку, призводило до формування дезадаптивних психічних станів та ще більше знижувало здатність до стрес-опору, замикаючи таким чином порочне коло патологічних взаємовпливів. Ґрунтуючись на створеній моделі психогенезу психологічної дезадаптації у дружин чоловіків, хворих на ПШ, розроблено програму заходів її медико-психологічної корекції, сутність якої – підвищення стрес-протективних ресурсів й оптимізація стрес-долаючої поведінки, як стрижневої патогенетичної ланки розвитку дезадаптації, що досягається за умови використання психоосвітніх, когнітивно-поведінкових, сімейних й групових особистісно-орієнтованих впливів, які реалізовуються у вісім послідовних стадій. Впровадження зазначеної програми довело свою ефективність, тому вона може бути рекомендовано до широкого впровадження у клінічну практику. Дата реєстрації 2020-12-04 Додано в НРАТ 2020-12-04 Закрити