Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0421U102782, Кандидатська дисертація На здобуття Кандидат філософських наук Дата захисту 06-05-2021 Статус Запланована Назва роботи Стійкість самоідентичності в соціальному бутті людини Здобувач Пашинська Агнесса Валеріївна, Керівник Хамітов Назіп Віленович Опонент Калуга Володимир Федорович Опонент Сулєйманова Лія Фаритівна Опис Дисертація присвячена дослідженню розвитку конструктивної стійкості самоідентичності в соціальному бутті людини. Проблема становлення конструктивної стійкості самоідентичності пов’язана з необхідністю балансу між самотворенням, яке потребує сміливості у виході за межі буденного, і відчуттям безпеки. Виявлено, що для соціокультурного простору Заходу властиво розвивати стійкість самоідентичності через екзистенціальне запитування й пошук відповідей. Ключовими запитаннями є: «Хто я?», «Який / Яка я?» й «Для чого я?» Встановлено, що пошук відповіді на запитання «Хто я?» може допомогти людині з’ясувати хто вона й прояснити специфіку людського буття і людяності. Відповідь на запитання «Який / Яка я?» доцільно шукати шляхом осмислення чоловічих і жіночих якостей. Для того, щоб врівноважити ці якості та набути цілісності плідно звернутися до духовного розвитку. Для вирішення запитання «Для чого я?» необхідно розвинути любов до себе, яка бере свій початок з ніжності духу до душі людини. Виявлено, що для соціокультурного простору Сходу властивий більш комплексний підхід до розвитку стійкості самоідентичності, який передбачає культуру взаємодії з собою й культуру взаємодії у соціумі на рівні тілесності, душевності й духовності. Установлено, що тіло людини може надати опору для формування стійкості самоідентичності. З’ясовано, що опанування, вживання і створення культури взаємодії з тілом допомагають людині набути стійкості самоідентичності. Творення тілесної культури є одним з викликів стійкості самоідентичності. З’ясовано, що сексуальна культура й культура мислення є іншими вагомими викликами, які можуть сприяти розвитку стійкості самоідентичності. Проаналізовані соціокультурні практики, які сприяють розвитку стійкості самоідентичності. В буддійській цивілізації найбільше таких практик. Але в християнській і мусульманській цивілізаціях теж є своєрідні соціокультурні практики, які можуть допомогти розвинути стійкість самоідентичності. Загалом східний і західний підходи до розвитку стійкості самоідентичності доповнюють один одного, плідним є їх поєднання. Аналіз ситуації в Україні дозволяє дійти висновку, що кількість людей зі стійкістю самоідентичності зростає, необхідно робити акцент на осмисленні її конструктивності. Дата реєстрації 2021-06-01 Додано в НРАТ 2021-06-01 Закрити