Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0425U000173, Кандидатська дисертація На здобуття Кандидат юридичних наук Дата захисту 06-06-2025 Статус Підтверджена МОН Назва роботи Ідея прав людини в українській правовій думці кінця ХІХ – початку ХХ століття. Здобувач Підлипний Роман Олексійович, Керівник Ілин Любомир Михайлович Опонент Шевчук Любомир Васильович Опонент Бойко Ігор Йосипович Опис У дисертації здійснено комплексний історико-правовий аналіз формування й еволюції ідеї прав людини в українській правовій думці кінця ХІХ – початку ХХ ст., що дало змогу виявити концептуальні особливості її інтерпретації в середовищі галицької та наддніпрянської інтелігенції. Доведено, що у цей період ідея прав людини поступово набула системного характеру, зазнаючи впливу європейських ліберально-демократичних, конституціоналістських і соціалістичних парадигм. Аргументовано, що в правовій думці Наддніпрянщини акцент робився на соціальні права як засіб утвердження людської гідності та справедливості, тоді як галицькі мислителі наголошували на громадянських і політичних правах у межах парламентських механізмів Австро-Угорщини. Конкретизовано, що в працях таких авторів, як М. Грушевського, М. Драгоманов, С. Подолинський, Г. Кониський, обґрунтовувалася пріоритетність прав на працю, освіту, медичну допомогу, а також на самоврядування. Водночас у правових концепціях Ю. Романчука, О. Барвінського, Ю. Бачинського, І. Франка, А. Шептицького послідовно обстоювалися принципи правової рівності, вживання рідної мови, захисту свободи віросповідання й культурної автономії. Узагальнено, що спільною рисою для обох регіонів стало поєднання індивідуальних і колективних прав, особливо в контексті національного самозбереження. Обґрунтовано, що ідеї прав людини стали складовою програм українських політичних партій, зокрема РУРП, УНДП, РУП, УСДРП, які включали до своїх вимог свободу слова, рівність націй, виборче право, аграрну реформу. Виокремлено проблему напруженості між ідеєю індивідуальних прав і правом нації, що проявилася в ідеологічній боротьбі між лібералізмом, націоналізмом і соціалізмом. Проаналізовано вплив ідеї прав людини на зміст конституційних проектів УНР, ЗУНР, С. Дністрянського та О. Ейхельмана. Доведено, що в цих документах було системно закріплено як особисті, політичні, так і соціально-економічні права, а також запроваджено механізми їх реалізації, включаючи судовий захист і конституційний контроль. Зроблено висновок, що права людини стали основою модерного українського державотворення. В умовах сучасної війни в дисертації надано практичних рекомендацій щодо оновленого осмислення прав людини через призму національної традиції, ціннісного змісту та загальноцивілізаційного вибору. Аргументовано необхідність формування нової парадигми прав людини як гарантії єдності, самозахисту і гуманістичної сутності української державності. Дата реєстрації 2025-05-22 Додано в НРАТ 2025-05-22 Закрити