Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0511U000589, Докторська дисертація

На здобуття

д.філос.н., 09.00.11, Релігієзнавство

Дата захисту

01-07-2011

Статус

Запланована

Назва роботи

Еволюція візантійського неоплатонізму

Здобувач

Чорноморець Юрій Павлович,

Керівник Павленко Павло Юрійович
Опонент Ткачук Марина Леонідівна
Опонент Литвинов Володимир Дмитрович
Опонент Панков Георгій Дмитрович

Опис

Дисертація є цілісним релігієзнавчим дослідженням, в якому здійснено аналіз закономірностей еволюції візантійського неоплатонізму. Відмінною рисою візантійського неоплатонізму є побудова філософської теології, ідею якої засновники візантійського неоплатонізму запозичили з системи Прокла. У межах першого кола еволюції візантійського неоплатонізму виникли три оригінальні філософські системи: антиметафізична філософія надбуття Діонісія (Філопона), філософія буття Максима Сповідника і метафізика візантійських есенціалістів VII початку XIV століть. У 30-ті роки XIV століття внаслідок теологічних дискусій виникла особлива форма візантійського неоплатонізму - паламізм, яка в межах власного інтенсивного розвитку пройшла три стадії еволюції, аналогічні до загального ходу еволюції класичного візантійського неоплатонізму: неоареопагітизм Палами, християнське прокліанство Каліста Ангелікуда, паламітська схоластика другої половини XIV і XV століть. Дослідження еволюції візантійського неоплатонізму дозволяє виявити конкретні форми, яких набував вплив філософії на християнську теологію на грецькому Сході в VI XV століттях.

Додано в НРАТ

2020-04-04