Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0512U000865, Докторська дисертація На здобуття д.геол.н. Дата захисту 05-12-2012 Статус Запланована Назва роботи Петрологія та геохронологія породних комплексів Північно-Західного району Українського щита та його західного схилу Здобувач Шумлянський Леонід Владиславович, Керівник Щербак Микола Петрович Опонент Шеремет Євген Михайлович Опонент Шнюков Сергій Євгенович Опонент Ісаков Леонід Васильович Опис В дисертації наведено результати детальних петрологічних та геохронологічних досліджень породних комплексів Північно-Західного району Українського щита та його західного схилу. Автором роботи вперше проведено систематичне вивчення ізотопного складу Sr та Nd у всіх породних комплексах району досліджень. Виконано дослідження ізотопного складу гафнію в цирконах з широкого кола порід. Хімічний склад порід всіх породних комплексів охарактеризовано з використанням сучасних високоточних методик аналізу порід на петрогенні оксиди та велику кількість мікроелементів. За допомогою U-Pb ізотопного методу продатовано широке коло гірських порід, а також отримані результати датування декількох сотень індивідуальних кристалів циркону з різновікових осадових та метаосадових утворень. В результаті проведених досліджень встановлено, що "фундаментом" для всіх більш пізніх породних комплексів регіону є сформовані в період 2200-2040 млн років тому утворення тетерівсько-житомирського орогенного поясу, що мають ювенільне походження. Осницько-Мікашевицький вулкано-плутонічний пояс формувався в умовах обстановки активної континентальної окраїни в період між 2000 та 1980 млн років тому. Формування Білокоровицької западини закінчилося до рубежу в 1800 млн років, а джерелом її живлення були гранітоїди житомирського комплексу і метаморфічні утворення тетерівської серії. В період 1800-1780 млн років тому в межах досліджуваної території набув мафіт-ультрамафітовий магматизм, пов'язаний з процесами колізії Сарматії та Феноскандії. Одночасно із цим розпочалося формування Коростенського плутону, яке тривало до приблизно 1740 млн років тому. Ріоліти Овруцької і Вільчанської западин виливались 1761 ± 13 млн років тому, одночасно із формуванням гранітів рапаківі Коростенського плутону, з якими вони тотожні за складом. Максимальний вік відкладів поліської серії становить 1018 ± 21 млн років, а їх джерелом служив переважно не місцевий матеріал, а породи Феноскандійського сегменту Східно-Європейської платформи. Нарешті, встановлено, що трапова формація Волині утворювалась біля 555 млн років тому. Дата реєстрації 2012-12-05 Додано в НРАТ 2020-04-04 Закрити