Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0519U000047, Докторська дисертація На здобуття Доктор медичних наук Дата захисту 18-12-2018 Статус Запланована Назва роботи Рання діагностика та профілактика прогресування післятравматичного та ідіопатичного коксартрозу у дорослих Здобувач Луцишин Вадим Григорович, Кандидат медичних наук Керівник Калашніков Андрій Валерійович Консультант Калашніков Андрій Валерійович Опонент Герцен Генріх Іванович Опонент Філіпенко Володимир Акімович Опонент Полівода Олександр Миколайович Опис Дисертаційна робота присвячена вирішенню важливої науковопрактичної проблеми, що повязана з ранньою діагностикою, профілактикою 35 прогресування та лікуванням хворих з початковими стадіями ідіопатичного та післятравматичного коксартрозу. Порівняння найближчих результатів лікування на етапах дослідження через 1, 3 та 6 місяців проведено у двох групах хворих. Хворим основної групи (n=105) виконано діагностично-лікувальну артроскопію з метою відновлення або адаптації конгруентності кульшового суглоба. Хворим контрольної групи (n=120) проводили консервативну терапію. В результаті проведеного клінічного, магнітно-резонансного, гістоморфологічного, артроскопічного, біомеханічного та статистичного дослідження встановлено, що позитивний ефект медикаментозної терапії зберігається протягом перших 3 місяців із моменту початку консервативного лікування, тоді як після артроскопічного відновлення або адаптації конгруентності кульшового суглоба позитивна динаміка больового синдрому та функціональної спроможності відмічалася через 3 місяці після артроскопії, а через 6 місяців від початку лікування у цих пацієнтів відмічено достовірно меншу на 19,2% інтенсивність больового синдрому з покращенням функціональної спроможності кульшового суглоба в середньому на 12,1% в інтервалі спостереження 3-6 місяців після операції в порівнянні з хворими, котрі отримували модифікуючу перебіг захворювання терапію. Встановлено, що застосування внутрішньосуглобової інфузії місцевого анестетика у хворих після виконання артроскопії кульшового суглоба достовірно знижує частоту вираженого больового синдрома в 13 разів (СШ: 0,06; 95% ДІ: [0,007-0,46]), а інтенсивність болю – в середньому в 7 разів (р<0,05), також сприяє зниженню частоти використання додаткових парентеральних анальгетиків в середньому на 13,7%. При порівнянні середніх значень оцінки рухової функції кульшового суглоба на етапах дослідження між основною та контрольною групами встановлено значущі відмінності у показниках модифікованої шкали Харріса через 1, 3 та 5 років від початку лікування (р<0,001). Показники за цією шкалою були вищими відповідно на 23,2%, 28,8% та 32,8% в основній групі. Нами також встановлено відмінності в частоті хворих, які потребували тотального ендопротезування кульшового суглоба через 1 рік (СШ: 0,33; ДІ: [0,1-1,03], р=0,047), 3 роки (СШ: 0,33; ДІ: [0,17-0,65]) та через 5 років (СШ: 0,43; ДІ: [0,22-0,82], р=0,009), яка була меншою у хворих основної групи Дата реєстрації 2018-12-18 Додано в НРАТ 2020-04-03 Закрити