Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0519U001898, Докторська дисертація

Назва роботи

Розвиток економіки в індикаторах споживчого ринку: теорія, методологія, практика

Здобувач

Яхно Тетяна Петрівна, Кандидат економічних наук

Керівник Шкурупій Ольга Всеволодівна
popup.advisor Шкурупій Ольга Всеволодівна
Опонент Макара Оксана Василівна
Опонент Сафонов Юрій Миколайович
Опонент Вовчак Ольга Дмитрівна

На здобуття

Доктор економічних наук, 08.00.03, Економіка та управління національним господарством

Дата захисту

20-12-2019

Опис

Об’єкт: процес розвитку національної економіки в умовах сучасних ринкових відносин. Мета: обґрунтування теоретико-методологічних засад і розробка практичних рекомендацій щодо розвитку національної економіки України, що ідентифікується станом споживчого ринку. Методи: логічного узагальнення, групування; аналізу і синтезу, статистичного аналізу; економіко-математичного моделювання, теоретичного узагальнення. Запропоновано: вперше: методологічний підхід до дослідження обопільного зв’язку між рівнем розвитку соціальної сфери та споживчим ринком, що проявляється в умовах переходу світового суспільства до постіндустріальних відносин і що за умов індустріальних відносин вважалося неістотним; аргументовано затвердження нової системи цінностей (усебічний розвиток індивіда на противагу максимізації ринкової вигоди), що з боку соціальної сфери проявляється як забезпечення соціальної відповідальності бізнесу, соціального партнерства, соціалізації економіки, а з боку ринку – як індивідуалізація товару та відносин між учасниками ринку, особливість механізму формування потреб представниками покоління Z, нові (відповідно до умов інтернет-економіки) принципи формування пропозиції, надзвичайна швидкість і масовість угод купівлі / продажу тощо; це дозволило виявити причини дисбалансу, що проявляється як прерогатива розвитку в Україні економічної сфери порівняно з соціальною і визначити передумови його усунення в рамках соціальної політики держави; - концепцію соціального гомеостазу, в якій соціальна відповідальність бізнесу виступає компенсаторним і одночасно коригуючим інструментом порушення динамічної рівноваги споживчого ринку, викликаної чинниками зовнішнього походження, що, своєю чергою, забезпечує умови сталого розвитку соціально-економічних систем; концепція передбачає два блока положень: з обґрунтування можливості соціально-економічних систем зберігати динамічну сталість параметрів і функцій у разі відсутності загроз ринкового розбалансування (відцентрових ринкових коливань), за умови скоординованої дії громадянського суспільства, бізнесу й уряду; з обґрунтування практичної можливості застосування заходів соціальної відповідальності як умови розвитку національної економіки та засобу активізації споживчого ринку; - методологічні засади визначення результативності соціальної відповідальності бізнесу, засновуючись на комплексній оцінці стану соціальної, економічної та екологічної сфер, з проєкцією можливостей забезпечення сталого розвитку на сферу споживання; теоретичне обґрунтування та емпіричне застосування методологічних засад підтвердило доцільність їх використання під час здійснення одночасного аналізу розвитку національної економіки і споживчого ринку, а також довело обґрунтованість положення про те, що споживчий ринок є індикатором соціально-економічної політики, яка проводиться державою. удосконалено: теоретичні засади визначення сутності сучасного споживчого ринку; - методологічний підхід до об’єднаного аналізу розвитку національної економіки країни та розвитку споживчого ринку; науковий підхід до оцінки пріоритетів у промисловій політиці держави через відображення змін споживчого ринку; методологічні засади аналізу якісних змін споживчого ринку; методологічний підхід до дослідження споживчого ринку. набули подальшого розвитку: науковий підхід до структурування соціально-економічних систем, складниками яких є ключові внутрікраїнові підсистеми («економіка», «бізнес», «держава», «соціум»); наукові засади аналізу функцій ринку; методологічний підхід до визначення та аналізу споживчого ринку; науковий підхід до типології споживачів. Сфера використання: споживчий ринок.