Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0520U100385, Докторська дисертація

На здобуття

Доктор сільськогосподарських наук, 06.01.05, Селекція і насінництво

Дата захисту

21-07-2020

Статус

Запланована

Назва роботи

Біологічні та технологічні основи інтенсифікації виробництва високоякісного насіння пшениці озимої в Західному Лісостепу України

Здобувач

Волощук Ігор Степанович, Кандидат сільськогосподарських наук

Керівник Доронін Володимир Аркадійович
Консультант Доронін Володимир Аркадійович
Опонент Кириленко Віра Вікторівна
Опонент Гаврилюк Микола Микитович
Опонент Миколайко Валерій Павлович
Рецензент Поліщук Валентин Васильович
Рецензент Рябовол Людмила Олегівна
Рецензент Найченко Володимир Михайлович

Опис

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення, наукове обґрунтування та нове рішення проблеми виробництва добазового й базового насіння пшениці озимої за рахунок підвищення врожайних властивостей і посівних якостей в умовах Західного Лісостепу України, що належить до зони ризикованого насінництва зернових культур. Визначено основні лімітуючі погодні фактори за останні роки та виявлено інтенсивне наростання температур вище 5 ºС, 10 і 15 ºС більшу тривалість діб з цими температурами, вищу суму активних температур, скорочення тривалості морозного періоду, збільшення річної кількості опадів, вищий температурний режим і меншу кількість опадів у період формування насіння. Встановлено вплив цих факторів на насіннєву продуктивність і посівні якості сорту, який оцінювали в 32 %, погодних умов – 58 %. Обґрунтовано, що в ґрунтово-кліматичних умовах досліджуваної зони найвищу насіннєву продуктивність забезпечили сорти: Колос Миронівщини, Бенефіс, Щедра нива, Ювіляр Миронівський, Лісова пісня, Овідій, Ластівка, Служниця. Різниця між лісостеповим і степовим екотипами становила: за врожайністю насіння – 0,44 т/га; коефіцієнтом розмноження – 3,0 одиниці; виходом кондиційного насіння – 1,9 %; масою 1000 насінин – 4,3 г; виходом крупної фракції насіння – 6,4 %, середньої – 1,5 %, дрібної – 4,9 %; енергію проростання – 1,1 %, лабораторною схожістю – 0,3 %. На втрати маси 1000 насінин пшениці озимої мали вплив тривалість перестою зерна «на корені» та стійкість сортів до явища ензимо-мікозного виснаження зерна, на 4-ту добу після настання повної стиглості в сортів лісостепового екотипу вони становили 1,4 %, степового – 2,2 %; на 8-му добу зростали до 3,9 і 5,7 %, а на 12-ту добу – до 7,5 і 9,0 %. За мінерального живлення рослин пшениці озимої науково обґрунтовано ефективність застосування передпосівної інокуляції насіння бактеріальними препаратами, стимуляторами росту на польову схожість, процеси росту і розвитку в осінній період, накопичення цукрів у вузлах кущіння, перезимівлю рослин. Встановлено позитивний вплив позакореневого застосування в фазі кущіння – вихід в трубку, на фоні мінеральних добрив у нормі N90P90К90 з поетапним внесенням азоту на ІV і VІІ етапах органогенезу, регуляторів росту й хелатних мікродобрив на стійкість рослин до хвороб, формування листкової поверхні, чисту продуктивність фотосинтезу, а в кінцевому підсумку підвищення показників насіннєвої продуктивності та посівних якостей насіння пшениці озимої. Доведено доцільність застосування біологізованої технології вирощування насіння пшениці озимої порівняно з базовою та енергонасиченою. Дано економічну оцінку вирощування насіння залежно від досліджуваних технологічних заходів.

Додано в НРАТ

2020-08-10