Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0523U100206, Докторська дисертація На здобуття Доктор культурології Дата захисту 14-11-2023 Статус Запланована Назва роботи ФЕНОМЕН ТЕХНІКИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ В ХУДОЖНЬОМУ КУЛЬТУРОТВОРЧОМУ ПРОЦЕСІ Здобувач Совгира Тетяна Ігорівна, Кандидат мистецтвознавства Консультант БЕЗКЛУБЕНКО Сергій Данилович Опонент Сабадаш Юлія Сергіївна Опонент Оніщенко Олена Ігорівна Опонент Бабушка Лариса Дмитрівна Рецензент Степанова Олена Анатоліївна Рецензент Яковлев Олександр Вікторович Рецензент Бровко Микола Миколайович Опис Дисертація присвячена вивченню актуальної проблеми концептуалізації художньої творчості як домінантної складової культури та осмислення її техніко-технологічної складової в контексті аналізу специфіки організації виробничого процесу. Запропоновано гіпотезу технологічного мімезису як рушійного чинника процесу становлення культурного розвитку та організації художньо-творчого процесу. Виявлено, що художня творчість часто запозичує спосіб своєї організації у виробництва побутового (рутинного) характеру, наслідує або ж імітує поетику інших видів мистецтв. Проаналізовано транзитивні особливості організації художньої творчості в контексті сучасного досвіду впровадження цифрових технологій. На прикладі авторських розробок контенту доповненої реальності виявлено, що віртуальний контент здебільшого є інваріантом матеріальних предметів, тож він створюється шляхом імітації традиційних технік і фактур, дотримання канонічних усталених норм і теорій формоутворення. Встановлена технологічна конвергенція в сучасних прикладах культуротворення, що призводить до уподібнення цифрових інноваційних технологій. Виявлено, що процес, організований шляхом проведення алгоритмічного аналізу даних, має притаманні особливості культуротворчості, у результаті чого отримується непередбачуваний для людини-розробника «художній продукт». Творцем такого виробничого процесу є колективний автор, адже над виготовленням продукту естетичного призначення працює команда фахівців з числового обчислення, митців та культурних практиків. Застосування нейронних мереж в художній практиці порушує питання, пов’язані з правом власності, автентичністю та авторством. На прикладі роботизованих та механізованих видовищних практик виявлено, що технологічні інновації вводять спостерігачів в стан когнітивного дисонансу, що тягне за собою почуття страху перед невідомим. Технологічна сингулярність та ефект «зловісної долини» виявляються взаємопов’язаними, адже чим більше технологія стає неконтрольованою та незрозумілою пересічній людині (глядачу), тим більше вона збуджує її та викликає в неї відчуття страху та неприязні. Експериментальні спроби генерації креативного контенту шляхом машинного навчання підтверджують гіпотезу важливого значення технологічного мімезису в ході організації творчої діяльності. Дата реєстрації 2023-10-24 Додано в НРАТ 2023-10-24 Закрити