Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0524U000391, Докторська дисертація

Назва роботи

Запобігання та протидія домашньому насильству: теоретико-правове дослідження

Здобувач

Андрусяк Ірина Павлівна, Кандидат юридичних наук

popup.advisor Хомишин Ірина Юріївна
Опонент Бисага Юрій Михайлович
Опонент Оніщенко Наталія Миколаївна
Опонент Щирба Мар'яна Юріївна

На здобуття

Доктор юридичних наук, 12.00.01, Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень

Дата захисту

09-12-2024

Опис

Дисертація є першим у загальнотеоретичній юриспруденції комплексним науковим дослідженням аспектів запобігання та протидії домашньому насильству через висвітлення правової природи домашнього насильства, його причин і характерних особливостей прояву в окремих формах і стосовно різних суб’єктів, а також встановлення дієвих заходів запобігання і протидії цьому явищу. Емпіричну базу дослідження становлять міжнародні звіти і доповіді урядових інституцій (ООН, ЮНІСЕФ, ВООЗ, ООН Жінки, Фонду ООН у галузі народонаселення, Офісу високого комісара ООН з прав людини, Ради Європи, Європейської комісії проти расизму і нетерпимості, Міжнародної організації праці, НАТО тощо), статистичні показники органів влади України та іноземних держав, звіти Уповноважених у сфері прав людини чи спеціальних уповноважених у сфері рівності багатьох європейських країн, звіти правоохоронних органів та органів охорони здоров’я, дані судової практики, зразкові справи, комплексні зведення, нормативні джерела, спеціалізоване законодавство та матеріали практики зарубіжних країн, зокрема Австрії, Аргентини, Албанії, Болгарії, Боснії і Герцеговини, Бразилії, Бельгії, Грузії, Данії, Естонії, Індії, Індонезії, Італії, Іспанії, Великої Британії, Канади, Колумбії, Китаю, Латвії, Литви, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Південної Кореї, Північної Македонії, Румунії, Сербії, США, Туреччини, Франції, Чехії, Чорногорії, Швеції, судова практика ЄСПЛ (43 справи), рішення Комітету з ліквідації дискримінації щодо жінок (12 справ), дані авторського опитування. Авторкою запропоновано комплексний понятійно-категоріальний апарат у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, зокрема розроблено дефініції таких понять: «державна політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству», «принципи правової політики у сфері домашнього насильства», «ціль правової політики у сфері протидії та запобігання домашньому насильству», «латентність домашнього насильства», «поліфонія форм домашнього насильства», «циклічність домашнього насильства», «причини домашнього насильства», «сексуальне домагання», «газлайтинг», «віктимблеймінг», «кібернасильство», «кіберзалякування», «кіберпереслідування», «протиправний секстинг», «доксинг». За допомогою системи авторського методологіювання розроблено і згруповано принципи правової політики запобігання та протидії домашньому насильству, систематизовано види засобів реалізації правової політики у сфері домашнього насильства за темпоральним спрямуванням, за сферою, за територіальним спрямуванням, за механізмами впливу, за спрямованістю та виокремлено ознаки домашнього насильства, що розкривають теоретико-правову природу цього явища. У дисертації запропоновано класифікацію типів домашнього насильства: за інтенсивністю застосування, за формою діяння, за кількістю жертв, за ступенем тяжкості, за характеристикою постраждалої особи, за характеристикою кривдника, за індивідуалізацією діяння, за соціальним статусом постраждалої особи. Запропоновано заходи удосконалення правової практики запобігання та протидії домашньому насильству залежно від його форми. Мотивується потреба розширення форм домашнього насильства, що визначені в міжнародних стандартах, шляхом визначення кібернасильства окремою формою домашнього насильства, відтак наведено його правові характеристики. Виокремлено особливості домашнього насильства щодо жінок, чоловіків, дітей, представників ЛГБТ-спільнот, етнонаціональних суспільних груп, зокрема ромів, осіб похилого віку та людей з інвалідністю, що повинні бути враховані при формуванні еталонів правового регулювання, державних програм, функціонуванні органів публічної влади у сфері запобігання та протидії домашньому насильству. Авторкою запропоновано удосконалити комплекс правових гарантій протидії домашньому насильству: впровадити спеціалізоване навчання фахівців; активізувати інтегративну співпрацю між суб’єктами та оновити законодавство шляхом введення вимоги створювати інтегровані центри підтримки; інтенсифікувати співробітництво державних органів та інститутів громадянського суспільства; поліпшувати реалізацію права на правову допомогу шляхом внесення до переліку суб’єктів права на безоплатну вторинну правничу допомогу дітей, які стали свідками домашнього насильства; коригувати дієвість інститутів охоронних приписів; впровадити інститут розкриття інформації про кривдника за запитом зацікавленої особи.