Інформація
Реєстраційний номер
0524U000442, Докторська дисертація
На здобуття
Доктор економічних наук
Дата захисту
15-01-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Управління інвестиційно-інноваційними системами національної економіки: теорія, методологія, практика
Здобувач
Гречаник Богдан Васильович, к.е.н.
Консультант Петренко Віктор Павлович
Опонент Лютак Олена Миколаївна
Опонент Осецький Валерій Леонідович
Опонент Диха Марія Василівна
Опис
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і подано нове вирішення наукового завдання щодо пошуку та розроблення ефективних підходів до управління процесами формування, функціонування і розвитку інвестиційно-інноваційних систем у національній економіці в умовах її інноваційного розвитку. Проаналізовано та узагальнено основні напрями еволюціонування менеджменту в умовах постіндустріальної економіки та обґрунтовано необхідність впровадження нових методологічних концепцій та інструментів управління суспільними системами, у тому числі і їх інноваційною діяльністю. Запропоновано авторську модель архітектоніки національної інноваційної системи у формі функціонально-структурної схеми. Розроблено методологічний підхід для ідентифікації інвестиційно-інноваційних систем як ключових складових НІС та їх класифікації. Ідентифіковано та систематизовано визначальні економічні фактори ендогенного та екзогенного впливу на процеси формування сприятливого інноваційного клімату інвестиційно-інноваційних систем національної економіки. Досліджено методологічний базис категорії “інноваційна культура” та візуалізовано механізм впливу інноваційної культури мікро- та мікрорівня, а також інноваційного клімату макрорівня на процес інноваційної діяльності ІІС. Запропоновано концептуальні засади оцінювання економічної результативності інноваційної діяльності “ідеальної” ІІС та ефективності її системи управління (за критерієм продукування інновацій), що дозволило виявити пряму залежність між ефективністю управління діяльністю “ідеальної” ІІС та управлінням процесами формування її оптимального портфеля інноваційних проєктів. Розроблено концептуальні засади оцінювання “зрілості” НІС країн світу з метою визначення рівня їх інноваційного розвитку та його класифікації. Проведено кластерний аналіз 110 країн світу за рівнем їх інноваційного розвитку, за результатами якого ці країни були згруповані у три кластери. Досліджено тісноту взаємозв`язків між ключовими показниками інноваційного, економічного та інституційного розвитку 107 країн (з урахуванням їх кластеризації, за даними 2022 р.), що дозволило виявити суттєві відмінності у функціонуванні соціально-економічних макросистем з, відповідно, “незрілою” і “зрілою” їх НІС, та актуалізувати процеси (для країн з “зрілою” НІС) формування нових типів інноваційних макросистем, зокрема “транснаціональних інноваційних систем”. Доведено, що сучасна нафтогазова галузь національних економік країн світу характеризується суттєво нижчим рівнем інноваційної активності ніж інші олігополістичні галузі, та визначено основні причини такої ситуації. Ідентифіковано два фактори, які є (можуть бути) головними детермінантами керованих змін у сфері інноваційної діяльності нафтогазового сектора загалом, та його провідних компаній зокрема. Визначено поточний стан і перспективи подальшого розвитку нафтогазової галузі як складової національної економіки України та її профільних суб’єктів господарювання за основними показниками технічного, ресурсного, економічного та інноваційного потенціалу, що дозволило обґрунтувати необхідність запровадження конкретних заходів у сфері управління їх інноваційною діяльністю. Розроблено феноменологічну “модель 4-Ін” управління інноваційною діяльністю “ідеальної” ІІС, що дозволило ідентифікувати та обґрунтувати найбільш бажаний (за критерієм результативності інноваційної діяльності) варіант цільової позитивної дисгармонізації “моделі 4-Ін”, та класифікувати рівні стійкості (за критерієм структури портфеля інноваційних проєктів) провадження інноваційної діяльності інституціями такого типу. Обґрунтовано доцільність впровадження нового підходу до стратегічного управління ІІС, який ґрунтується на основі матриці програмування розвитку, що забезпечує єдність, цілісність і системність усіх горизонтів планування (довго-, середньо- і короткострокове) та усіх рівнів управління (макро-, мезо- і мікрорівень) їх інноваційною діяльністю та розвитком. Запропоновано, у системі управління вітчизняних нафтогазових підприємств, активно впроваджувати новий тип її організаційно-структурної одиниці — офіс управління проєктами з додатковими повноваженнями, основними функціями якого є управління інноваційною діяльністю суб’єкта господарювання, а також ініціювання, розроблення і підготовка управлінських рішень щодо модернізації та розвитку самого підприємства. Доведено високий ступінь подібності основних засад функціонування таких офісів управління проєктами з додатковими повноваженнями та інвестиційно-інноваційних систем національної економіки. Ключові слова: інвестиційно-інноваційні системи, національна інноваційна система, національна економіка, нафтогазова галузь, соціально-економічні системи, управління інноваційною діяльністю та розвитком, інноваційна культура, інноваційний клімат, креативний інтелект, проєктно-орієнтований підхід, портфель інноваційних проєктів, офіс управління проєктами.
Дата реєстрації
2024-12-18
Додано в НРАТ
2024-12-18
Підписка
Повідомити вам про надходження повного тексту?
Оновлено: 2025-12-05
