Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0525U000014, Докторська дисертація На здобуття Доктор політичних наук Дата захисту 10-02-2025 Статус Підтверджена МОН Назва роботи Кіберконфлікти як сучасна форма політичного протиборства. Здобувач Завгородня Юлія Володимирівна, Кандидат політичних наук Консультант Кормич Людмила Іванівна Опонент Дерев'янко Сергій Миронович Опонент Горбатенко Володимир Павлович Опонент Наумкіна Світлана Михайлівна Опис У дисертаційному дослідженні здійснено комплексний політологічний аналіз із використанням міждисциплінарного підходу до проблеми деструктивного та конструктивного використання кіберпростору як інструмента здійснення сучасного політичного протиборства. На основі наявних підходів до розуміння політичного конфлікту з’ясовано відсутність специфіки політичної боротьби у кіберпросторі сучасними кіберзасобами. Виявлено, що кіберпростір у політичних процесах являє собою сучасну віртуальну платформу для політичної комунікації, яка здійснюється через технологічні пристрої на спеціалізованих вебсайтах, у соціальних мережах і розважально-інформаційних відео для широкої аудиторії. Відповідно до розвитку технологій і потреб часу з’являються нові спеціалізації в галузі кібербезпеки, що стають дедалі більш затребуваними. Доведено, що політичний кіберконфлікт містить специфічні ознаки щодо процесу розвитку та перебігу. Так, у кіберконфліктах визначення суб'єктів протиборства є складним через труднощі встановлення місця розташування хакера (фізичної особи, яка виконує атаку та управляє відповідними інформаційними ресурсами або сайтами). Оскільки хакер часто виступає лише виконавцем замовлення, а простежити справжнього замовника складно. Це контрастує з класичними політичними конфліктами, де сторони зазвичай публічно відомі, а методи протистояння є прозорішими. Обґрунтовано, що кіберконфлікти мають позитивний аспект, позаяк стимулюють суспільство до швидкого реагування, підвищують рівень критичного мислення щодо політичних процесів і формують здатність аналізувати та осмислювати політичну ситуацію з індивідуальної точки зору. Кіберпростір стає важливим джерелом політичної поінформованості, зменшуючи байдужість громадян до політики. Запропоновано виділення спільних ознак політичного конфлікту та політичного кіберконфлікту: сторони конфлікту змагаються за здобуття та утримання влади; політичні суб’єкти прагнуть досягти суттєвого впливу на репутацію опонента; використання конфлікту як приводу для відвернення уваги від актуальних соціальних проблем; поширення дезінформаційних «вкидів» (фейкових новин); основний акцент конфліктів робиться на вплив на суспільну свідомість, спонукання до реакції на дії політичних фігур та формування недовіри до правлячої еліти; активне залучення третіх сторін для посилення тиску на опонента. Запропоновано визначення відмінних ознак політичного кіберконфлікту, а саме: використання комбінованих засобів впливу (як віртуальних, так і фізичних); високий рівень ескалації кіберконфлікту спричиняє мобілізацію великих груп населення, залучаючи їх до обговорення на віртуальних майданчиках або, у звичайному конфлікті, на фізичних публічних просторах, що обов’язково вимагає реакції влади; у політичному конфлікті простіше визначити межі розвитку протистояння, тоді як у кіберконфлікті ідентифікація просторових меж є надзвичайно складною або майже неможливою. Показано, що ключовими напрямами державної політики у сфері кібербезпеки є: по-перше, захист критичної інфраструктури, зокрема енергетичної, транспортної, телекомунікаційної систем та фінансового сектора, які під час війни стають основними цілями кібератак. Важливим завданням державної політики є забезпечення стійкості та захищеності цих систем. По-друге, розвиток кіберрезерву та кадрового потенціалу, оскільки кібербезпека в умовах війни потребує висококваліфікованих спеціалістів, здатних швидко реагувати на загрози та адаптуватися до динамічних викликів. З’ясовано, що в сучасних умовах активно розвивається краудсорсинг у кібервійні політичного спрямування. Це залучення політиками усіх бажаючих спеціалістів, котрі використовують свої ресурси для політичних завдань, мають економічні чи ідеологічні цілі. Залучення до кіберпротиборства великих мас людей реалізується через індивідуальні переконання усіх бажаючих, тим самим збільшуючи їхні шанси на успіх. Дата реєстрації 2025-01-10 Додано в НРАТ 2025-01-10 Закрити