Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0525U000061, Докторська дисертація На здобуття Доктор медичних наук Дата захисту 13-03-2025 Статус Запланована Назва роботи Заміщення дефектів зубних рядів протезними конструкціями з опорою на імплантати у пацієнтів із дисфункцією скронево-нижньощелепних суглобів Здобувач Прощенко Андрій Миколайович, Кандидат медичних наук Опонент Аветіков Давид Соломонович Опонент Ожоган Зіновій Романович Опонент Янішен Ігор Володимирович Рецензент Копчак Андрій Володимирович Рецензент Фліс Петро Семенович Рецензент Астапенко Олена Олександрівна Опис Мета дослідження: обґрунтування нової концепції ортопедичного лікування пацієнтів із дисфункцією СНЩС на тлі оклюзійно-артикуляційних порушень шляхом оптимізації діагностичної програми, розробки і впровадження патогенетично обґрунтованих критеріїв вибору персоніфікованого алгоритму лікування із застосуванням ортопедичних конструкцій з опорою на дентальні імплантати. Науковий пошук дозволив розширити уявлення про патогенетичні механізми дисфункції СНЩС з встановленням односпрямованих змін оклюзійно-артикуляційних співвідношень за параметрами структурно-просторової орієнтації СНЩС, нейромязових й оклюзійних характеристик. Вперше представлено порівняльну оцінку клініко-діагностичних ознак дисфункції СНЩС у взаємозв’язку із вираженістю больового синдрому та проявами коморбідної стоматологічної патології. У пацієнтів із функціональними розладами жувального апарату із відсутністю скарг на орофасціальний біль встановлено наявність болю при пальпації ЖМ і СНЩС у 70 (77,78) спостереженнях за візуальної аналоговою шкалою болю - 2,88±1,41 бали, помірний дисбаланс мязевої активності ЖМ по сумарному індексу встановлено у 76 (50,67%), а виражений у 74 (49,33%) за даними синхроміографії. Встановлено основні чинники імовірності ризику розвитку больового синдрому дисфункції СНЩС при оклюзійно-артикуляційних порушеннях, а саме функціональне стійке значне зміщення нижньої щелепи (CШ 23.597, p = 0.000); гіпертонус з гіперторфією ЖМ (CШ 6.096, p = 0.000); нефіксований прикус (CШ 3.843, p = 0.000); зниження міжальвеолярної висоти (CШ 2.258, p = 0.017); надмірне генералізоване стирання жувальних поверхонь зубів (CШ 2.011, p = 0.039); хрускіт і клацання в СНЩС при рухах НЩ (CШ 2.023, p = 0.054); обмеження відкривання рота (CШ 2.725, p = 0.004); наявність прямих і непрямих реставрацій з нераціонально відтвореними жувальними поверхнями (CШ 4.108, p = 0.031). Вперше проведено багатофакторний аналіз значущості предикторів розвитку больового синдрому дисфункції СНЩС при оклюзійно-артикуляційних порушеннях, представлено прогностичну модель розвитку. Поглиблено знання про використання конусно-променевої комп’ютерної томографії (КПКТ) для оцінки змін внутрішньосуглобових співвідношень. На основі показників клінічних і контрольної групи створено «онлайн калькулятор», який дозволяє встановити наявність зміщення НЩ, його напрям і ступінь, а також оцінити дефіцит міжальвеолярної висоти. У пацієнтів із функціональними розладами жувального апарату із відсутністю скарг на орофасціальний біль був наявний біль при пальпації ЖМ і СНЩС – у 70 (77,78) учасників на рівні 2,88 ± 1,41 бали за ВАШ; помірний дисбаланс м’язової активності ЖМ за сумарним індексом за даними синхроміографії виявлено у 76 (50,67%) осіб, а виражений – у 74 (49,33%). При плануванні ортопедичного лікування таким пацієнтам доцільно виконувати додаткові методи дослідження СНЩС, ЖМ та функціональної оклюзії. Результати цих обстежень є підставою для встановлення діагнозу дисфункції СНЩС і відповідно обґрунтуванням ортопедичного лікування із застосуванням оклюзійної терапії. Вперше розроблено персоніфікований алгоритм менеджменту пацієнтів із дисфункцією СНЩС на тлі оклюзійно-артикуляційних порушень із застосуванням цифрових технологій в ортопедичній стоматології, який включає розширену діагностику на основі КПКТ, синхроміографії ЖМ, особливості дентальної імплантації, моделі вибору спеціальних підготовчих заходів, оклюзійної терапії, цифрове моделювання тимчасових конструкцій у програмі ExoCad, 3D-друк моделей, а також виготовлення та фіксацію постійних конструкцій зубних протезів. Для успішної дентальної імплантації у пацієнтів із дисфункцією СНЩС важливо дотримуватися принципів збереження фізіологічного розподілу жувального навантаження та стабільності біомеханічної системи «імплантат – кортикальна та спонгіозна кістка». Оптимізація хірургічного протоколу включає контроль амплітуди відкривання рота, скорочення часу операції, адаптацію свердління до типу кісткової тканини, уникнення мікрорухів імплантату та забезпечення його первинної стабілізації. Використання машинного навчання дозволило інтегрувати результати клінічного, функціонального та рентгенологічного обстеження в єдину математичну модель, що забезпечило підвищення точності прогнозування і дозволило адаптувати лікувальний процес до ступеня вираженості порушень у пацієнтів. Вибір варіанту проведення підготовчих заходів або їх сукупності залежав від клінічної ситуації в порожнині рота та вибору варіанту проведення оклюзійної терапії. На основі багатофакторного аналізу було створено прогностичну модель із класифікаційною спроможністю 79% - дерево прийняття рішень, яка дозволяє вибирати необхідні заходи спеціальної підготовки до протезування, виходячи із найвагоміших предикторів - зубощелепні деформації, наявність прямих і непрямих реставрацій із нераціонально змодельованими жувальними поверхнями, множинні дефекти коронкової частини зубів, надмірне стирання жувальної поверхні зубів. Дата реєстрації 2025-02-12 Додано в НРАТ 2025-02-12 Закрити