Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0525U000310, Докторська дисертація На здобуття Доктор медичних наук Дата захисту 10-07-2025 Статус Захищена Назва роботи Клініко-патогенетичне обґрунтування комплексної нейрореабілітації хворих на ішемічний інсульт Здобувач Храмцов Денис Миколайович, Кандидат медичних наук Опонент Гриб Вікторія Анатоліївна Опонент Міщенко Владислав Миколайович Опонент Прокопів Марія Мирославівна Опис Мета дослідження - підвищення ефективності лікувально-реабілітаційних заходів після перенесеного ішемічного інсульту з метою комплексного неврологічного, функціонального та когнітивного відновлення шляхом застосування керованої нейромодуляції (фармакологічна модуляція пептидергічними сполуками та транскраніальна стимуляція постійним струмом (tDCS)). В умовах півдня України основними факторами ризику розвитку ішемічного інсульту є малорухливий спосіб життя (69,8%), гіпертрофований аліментарний статус (72,8%), куріння (44,4%) та проживання в екологічно несприятливих умовах (42,7%). Захворюваність на ішемічний інсульт демонструє тенденцію до зростання, водночас частка пацієнтів, яким проводять реваскуляризуючі втручання, залишається невисокою (28,0% станом на 2019 рік). Для більшості хворих у ранньому відновному періоді після інсульту основними функціональними обмеженнями залишаються дисфункція верхньої кінцівки, утруднення при писанні (d170), використанні засобів комунікації (d360), виконанні точних рухів (d440), приготуванні їжі (d630), її споживанні (d550), вмиванні (d510), особистій гігієні (d520) та користуванні туалетом (d530). Для системного моніторингу якості лікування гострого інсульту впроваджено регіональний реєстр цереброваскулярної патології, що базується на принципах клінічної стандартизації (єдиний набір індикаторів якості, що охоплюють увесь маршрут пацієнта), конфіденційності та безпеки (анонімізація згідно з вимогами GDPR), а також орієнтації на пацієнтоорієнтований результат (оцінка процесних та результативних показників, включаючи летальність, mRS, ускладнення та тривалість госпіталізації). Реєстр узгоджений із міжнародною системою ResQ і рекомендований для широкого впровадження в закладах охорони здоров'я південного регіону. У гострий період ішемічного інсульту відзначається зниження рівня BDNF до 10,1±0,3 нг/мл. Проведення реабілітаційних заходів із використанням комплексного нейромодулюючого впливу (пептидергічна терапія + мікрополяризація) сприяло зростанню продукції BDNF у 2,6 раза. При ізольованому застосуванні мікрополяризації спостерігалося збільшення BDNF у 1,8 раза, а при традиційній реабілітації (фізична, мовна та когнітивна терапія, ерготерапія) — лише у 1,4 раза (p<0,05). Доцільність комплексної нейромодуляції із застосуванням пептидергічних агентів, що імітують дію нейротрофінів, у поєднанні з tDCS, зумовлена наявністю у пацієнтів ознак дезінтеграції нейрональних мереж (вегетативна дисфункція, нейроофтальмологічна симптоматика, центральні та периферичні болі, дисфагія, афазія), нейрозапалення (лейкоцитоз, підвищення CRP у 36,0% випадків), гіперкоагуляції та зниження рівнів нейротрофінів при відсутності реваскуляризації. Найбільший приріст функціональних резервів спостерігався при застосуванні пасивної апаратної вертикалізації. У 29,9% пацієнтів відзначалося підвищення ЧСС на 10–15%, у 12,7% — транзиторні флуктуації неврологічного дефіциту, у 1,3% — синкопальні стани, у 3,3% — шлуночкова тахікардія, у 7,3% — інші аритмії, у 6,0% — епізоди зниження сатурації. Відновлення функції руки та пальців залежить від збереженості екстензії пальців кисті, що оцінюється за допомогою тесту EFAT. Специфічність тесту складає 95,6%, чутливість — 98,5% (J=0,95; LR+=24,75), кореляція з ARAT — r=0,72 (p<0,01). Узгодженість ARAT і його модифікованої версії ARAT+ підтверджена коефіцієнтом α Кронбаха = 0,87. Параметри статокінезіограми корелюють із показниками FMA-LE та з когнітивними, вегетативними і вестибулярними порушеннями (r>0,5; p<0,05). Пептидергічна терапія має вищу ефективність у порівнянні з мікрополяризацією (BI 70,3±1,3 проти 67,3±1,1; p<0,05). Їх поєднання забезпечує ще кращі результати (BI 72,4±1,4 проти 69,7±1,2; p<0,05). Спостерігається позитивна динаміка відновлення мовлення, ковтання та когнітивних функцій. Через рік після інсульту когнітивні порушення реєструються рідше у групі з нейропротекцією (40,0% проти 66,7%; χ2=24,43; p<0,05). Комплексна нейромодулююча терапія не впливає на загальну летальність, проте сприяє прискоренню моторного відновлення та зменшенню когнітивних розладів. Найкращі результати досягнуто при поєднанні пептидергічної підтримки з мікрополяризацією в гострому періоді та через місяць після виписки. Ефект від комплексної нейромодуляції зберігається протягом року. Алгоритм прогнозування реабілітаційного потенціалу враховує наявність нейропротекції, тяжкість інсульту, супутні ОФН, афатичні й когнітивні розлади. Високий реабілітаційний потенціал фіксується у 28,3% пацієнтів, задовільний — у 47,5%. Запропонований алгоритм комплексної нейрореабілітації, що застосовується впродовж гострого та раннього відновного періоду, знижує частоту несприятливих наслідків інсульту на 22,5% у порівнянні з традиційними підходами (χ2=8,43, р<0,01). Дата реєстрації 2025-06-26 Додано в НРАТ 2025-06-26 Закрити