Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0525U000322, Докторська дисертація На здобуття Доктор медичних наук Дата захисту 19-08-2025 Статус Запланована Назва роботи Діагностика та хірургічне лікування ускладнених форм хронічного панкреатиту з високим ризиком розвитку раку підшлункової залози (клініко-експериментальне дослідження) Здобувач Суходоля Сергій Анатолійович, Кандидат медичних наук Опонент Пиптюк Олександр Володимирович Опонент Дронов Олексій Іванович Опонент Дзюбановський Ігор Якович Рецензент Шапринський Євген Володимирович Рецензент Воровський Олег Олегович Рецензент Хіміч Сергій Дмитрович Опис Суходоля С. А. Діагностика та хірургічне лікування ускладнених форм хронічного панкреатиту з високим ризиком розвитку раку підшлункової залози (клініко-експериментальне дослідження). Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – Хірургія (22 – Охорона здоров’я) – Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова МОЗ України, Вінниця, 2025. Робота присвячена удосконаленню сучасних підходів до діагностики та хірургічного лікування пацієнтів із раком підшлункової залози (РПЗ), а також у пацієнтів з ускладненими формами хронічного панкреатиту (ХП) з високим ризиком розвитку РПЗ. Дисертація є клініко-експериментальною роботою. Експериментальна частина проведена на 50 білих нелінійних щурах-самцях масою 200±10 г, які рандомізовано були поділені на 3 експериментальні групи: 1- контрольна (n=10); 2 – щури із змодельованим ХП (n=20); 3 – щури з ХП, на тлі якого був викликаний цукровий діабет типу 1 (ЦД1) (n=20). У клінічній частині роботи проаналізовані результати обстеження та лікування 388 пацієнтів із морфологічно підтвердженою патологією підшлункової залози: а саме 197 (50,8%) пацієнтів із ускладненими формами хронічного панкреатиту, 136 (35%) пацієнтів із пухлинами різної локалізації підшлункової залози, а також 55 (14,2%) пацієнтів із пограничними станами хвороби серед яких 33 (60%) чоловіків та 22 (40%) відповідно жінок, де до виконання оперативного втручання та застосування загальноприйнятих методик обстеження не було змоги чітко та переконливо спростувати наявність малігнізації процесу зміненої паренхіми ПЗ, та відповідно застосувати найоптимальніший та радикальний метод лікування притаманний для РПЗ. Саме ця група пацієнтів викликала найбільший інтерес та сприяла їх поглибленому вивченню із застосуванням та впровадженням запропонованих нами методик. В результаті проведених експериментальних досліджень на щурах встановлено, що розвиток ХП супроводжується значним зростанням вмісту металопротеїназ (ММР-2 та ММР-9) у сироватці крові, печінці та підшлунковій залозі. Більш виражені зміни вмісту ММР-2 було виявлено у групі щурів з ХП+ЦД1, а вмісту ММР-9 – у групі тварин з ХП окремо. Виявлене нами значне зростання вмісту ММP, зокрема ММP-9, на 44 добу розвитку ХП може бути негативним прогностичним маркером, що вказує на потенційну загрозу виникнення РПЗ. Певним підтвердженням активізації протеолітичних реакцій за патогенезу ХП слугує встановлене у ході роботи зниження вмісту загального білка на фоні зростання вмісту пептидного пулу. Оскільки пептиди є складовою фракції молекул середньої маси, їх накопичення дозволяє говорити про наявність у тварин з ХП та ХП+ЦД1 стану ендогенної інтоксикації. Значне зростання рівня пептидного пулу є не лише маркером ендотоксикації, але й чинником, який ускладнює перебіг захворювання. Гістопатологічна оцінка показала патологічні зміни в гістологічних структурах ПЗ груп ХП та ХП+ЦД1. У групі ХП зміни ПЗ характеризуються наявністю фіброзу у всіх тварин цієї групи. Описані зміни класифікуються за рівнем патогістологічної шкали як PanIN1. ПЗ щурів групи ХП+ЦД1 мала більш виражені патологічні зміни. Спостерігалась протокова дисплазія з вираженою ацинарною метаплазією. Ці та інші зміни відповідають високій і помірній дисплазії протоки за рівнем патогістологічної шкали як PanIN2 і PanIN3. Ці зміни є прямими та переконливими предикторами розвитку у РПЗ і безпосередньо протокової аденокарциноми. Виявлені особливості протеолітичних процесів, що мають місце в крові і панкреатичній тканині за умов ХП і РПЗ. Встановлені зміни були пов’язані з акумуляцією низько- і середньомолекулярних білків і пептидів, серед яких значна кількість характеризується вираженими регуляторними функціями та токсичними впливами. Розроблена математична модель діагностики злоякісної патології підшлункової залози на основі наявної групи реальних статистичних даних у формі симптомів типу присутності (наявності) дало змогу оптимізувати вибір об’єму оперативного втручання при ускладнених формах ХП у пацієнтів із високим ризиком розвитку РПЗ. Отримані нами результати надають можливість в подальшому покращити якість та радикалізм виконаних оперативних втручань. Беручи до уваги вищеописані методи дослідження та діагностики, ми ставили більш ранні покази до оперативного втручання, та виконували його у більшому резекційному об’ємі, притаманному для злоякісної патології, у пацієнтів із основної групи дослідження. В результаті запропонованого дообстеження - інтраопераційно в основній групі у 6 пацієнтів (26,1%) діагностована ацинарна метаплазія, у 8 (34,7%) - PanIN високого ступеню, у решти 9 (39,2%) інтраопераційно підтвердили наявність РПЗ з локалізацією в її головці у 5 (55,5%) і у 4 пацієнтів (44,5%) із локалізацією в ділянці лівого анатомічного сегменту. Отже було виконано 13 (56,5%) операцій Whipple і 10 (43,5%) обширних лівобічних дистальних резекцій ПЗ із спленектомією та лімфодисекцією. Дата реєстрації 2025-07-10 Додано в НРАТ 2025-07-10 Закрити