Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0525U000360, Докторська дисертація На здобуття Доктор медичних наук Дата захисту 11-09-2025 Статус Запланована Назва роботи ЗАКОНОМІРНОСТІ АУГМЕНТАЦІЇ ДЕФЕКТУ НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ РІЗНИХ ОСТЕОТРОПНИХ МАТЕРІАЛІВ (ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ) Здобувач Челпанова Ілона Владиславівна, к.мед.н. Опонент Олійник Ігор Юрійович Опонент Нефьодова Олена Олександрівна Опонент Бумейстер Валентина Іванівна Опис Обгрунтування вибору теми дослідження. Сьогодні в Україні травми кісток з порушенням їх цілісності та наявністю кісткових дефектів різного об’єму і локалізації належать до найчастіших причин госпіталізації як серед цивільного населення, так і серед військових. Значна тривалість та складність лікування, а також висока частота інвалідизації серед даної категорії пацієнтів переводить проблему в розряд медико-соціальних та надає особливої актуальності дослідженням, спрямованим на вирішення проблеми пошуку оптимальних підходів до лікування кісткових дефектів. Остеорегенерація та дослідження динамічних змін після аугментації остеопластичними матеріалами є актуальним питанням сучасної реконструктивної медицини, в тому числі і в галузі щелепно-лицевої хірургії. Щорічно в світі проводиться понад два мільйони оперативних втручань з означеного профілю. Дефекти кісток щелепи є досить поширеними також через інфекції, травми, пухлини, вродженні аномалії (Ferraz M., 2023) та фактори зовнішнього середовища (Nefodova O., 2024). Показано, що стійка гіперглікемія також має негативний вплив на метаболізм та ремоделювання кістки (Понирко А., 2024; Ponyrko A., 2021). В сучасних умовах особливого значення набувають вірні уявлення про послідовність і часові рамки провідних остеогенетичних процесів під час аугментації кісткових дефектів. Тому виправданим є прагнення до вивчення динаміки гістоархітектурних перебудов, що відбуваються під час загоєння кісткових дефектів після використання остеотропних матеріалів. В Україні дана проблематика викликала значну увагу з боку провідних морфологічних шкіл (Nefodova O., 2024; Понирко А., 2024; Ponyrko A., 2021), які детально дослідили основні закономірності перебігу остеорегенераторних процесів, проте шляхи регенерації в щелепі залишаються недостатньо вивченими і потребують уточнення та деталізації. Успішна реконструкція має важливе значення для відновлення нормального мовлення, жування та симетрії обличчя. Беручи до уваги природну здатність кісткової тканини (КТ) до регенерації, виникнення таких станів як обширні посттравматичні дефекти кістки, особливо інфіковані, значно погіршують темпи та якість регенераторного процесу, викликають ряд ускладнень, які значно погіршують повне ремоделювання (Valtanen R., 2021, Xue N., 2022). У таких випадках необхідне хірургічне втручання із застосуванням остеопластичних матеріалів, часто збагачених антибактеріальними компонентами (Ferraz M., 2023). Аутогенні матеріали залишаються золотим стандартом для реконструкції нижньої щелепи (НЩ) завдяки біосумісності, нетоксичності та своїм остеогенним, остеоіндуктивним та остеокондуктивним властивостям (Matsumoto M., 2012; Yazdi F, 2013). Вони сприяють васкуляризації, що призводить до більш швидкого загоєння в порівнянні з іншими матеріалами (Galindo‐Moreno P, 2008; Oshurko A., 2021). Незважаючи на ці переваги, аутогенні кісткові матеріали мають певні обмеження (Kasahara T., 2010; Oryan A., 2014). Алогенні матеріали використовують рідше, адже існують побоювання щодо їхнього остеоіндуктивного потенціалу, ризиків імунного відторгнення, несумісності крові та передачі захворювань або навіть пухлинних клітин (Goutam M., 2022). Ксеногенні матеріали за хімічним складом майже ідентичні до людської кістки, що сприяє їхньому широкому використанню для регенеративних процедур (Kurkcu M., 2012). Синтетичні матеріали відіграють вирішальну роль у сприянні регенерації КТ, пропонуючи перспективну альтернативу аутогенним, алогенним та ксеногенним кістковим трансплантатам. Ці матеріали мають ряд переваг, зокрема, доступність, біосумісність, легкість маніпуляцій та можливість виконання мінімально інвазивних процедур. Синтетичні матеріали часто застосовують при оперативних втручаннях стоматологічного профілю, спрямованих на збільшення об’єму та якості кістки, що є критично важливим для встановлення зубних імплантатів (Tosta M., 2013). Пошук оптимальних матеріалів для відновлення пошкоджень щелепної кістки триває. Показано, що позитивний вплив на остеоцити та процес регенерації КТ має хлорид кадмію як самостійно (Нефьодова О., 2024), так і з сукцинатами заліза та цинку (Нефьодова О., 2024). Композити на основі хітозану та альгінату також демонструють регенеративний потенціал (Korenkov O., 2024). Поєднання класичних остеотропних матеріалів з новітніми є перспективним для пришвидшення відновлення дефектів НЩ. Дата реєстрації 2025-08-20 Додано в НРАТ 2025-08-20 Закрити