Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0525U000528, Докторська дисертація На здобуття Доктор юридичних наук Дата захисту 19-12-2025 Статус Захищена Назва роботи Докази електронної форми у кримінальному процесі України: теорія та практика Здобувач Каланча Інга Георгіївна, Кандидат юридичних наук Опонент Колесник Валерій Аркадійович Опонент Цехан Дмитро Миколайович Опонент Гусєва Влада Олександрівна Опис У дослідженні реалізовано доктринальний підхід до обґрунтування концептуальних засад інституту доказів електронної форми у кримінальному процесі України, визначенні їх процесуально-правової природи, особливостей джерел походження, порядку ідентифікації, збирання, здобуття, процесуальної фіксації, зберігання і використання, а також у розробленні теоретико-методологічних та організаційно-практичних підходів до вдосконалення кримінального процесуального регулювання діяльності суб’єктів кримінального провадження щодо роботи з такими доказами в умовах глобальної цифровізації. Обґрунтовано, що електронна складова кримінального процесу України складається з п’яти елементів: електронне кримінальне провадження; оцифрування матеріалів кримінальних проваджень та їх резервне зберігання; докази електронної форми; електронні інструменти доказування; електронні інструменти реалізації повноважень суб’єктів правозастосування. Визначено передумови становлення інституту доказів електронної форми в кримінальному процесі України зумовлені як технологічним розвитком, що збільшив обсяг електронних даних у кримінальних провадженнях, так і внутрішньою потребою кримінальної процесуальної науки висвітлити власне бачення нової цифрової реальності. Становлення відповідного інституту характеризується конкуренцією доктринальних підходів (від ототожнення з документами чи речовими доказами до пропозицій їх виокремлення як самостійного процесуального джерела доказів) та значною термінологічною варіативністю. Попри широку теоретичну основу, що склалась завдяки зусиллям вітчизняних учених, вбачається потреба переосмислення доказів електронної форми у кримінальному процесі України як самостійного інституту. Доведено, що процесуальна природа доказів електронної форми у кримінальному процесі полягає у можливості їх потенційної приналежності до всіх процесуальних джерел доказів, визначених ст. 84 КПК України. Факт належності доказу досліджуваної категорії до певного процесуального джерела визначає процесуальний порядок поводження з ними під час кримінального провадження та, як наслідок, критерії оцінки його допустимості. Технічна природа доказів електронної форми визначено сукупністю характеристик інформаційного середовища, у якому вони створюються та зберігаються, а також властивостями електронних носіїв інформації, що досліджуються під час кримінального провадження. Доказ електронної форми функціонує як чотирирівнева структура: контент, метадані, системна оболонка та електронний носій інформації, що має матеріальне вираження. Висвітлено технічні аспекти доказів досліджуваної категорії: метадані; розмежування логічного копіювання (окремих файлів) і побітового (криміналістичного) копіювання (створення образу електронного носія інформації); гешування; електронний підпис та електронна позначка часу. Гешування забезпечує відтворювану ідентифікацію цифрового об’єкта та виявлення будь-яких змін, слугуючи технічною основою для підтвердження цілісності та незмінності комп’ютерних даних. Розроблено комплекс алгоритмів пошуку та фіксації доказів електронної форми, що об’єднаний за трьома функціонально-структурними категоріями і пропонується як три стратегії фіксації доказів електронної форми у кримінальному процесі України: 1) фізичне вилучення електронних носіїв інформації або комп’ютерних систем; 2) огляд та копіювання комп’ютерних даних; 3) огляд та фіксація інформації з відкритих джерел. Дата реєстрації 2025-12-10 Додано в НРАТ 2025-12-10 Закрити