Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0525U000551, Докторська дисертація На здобуття Доктор економічних наук Дата захисту 26-12-2025 Статус Запланована Назва роботи Механізми імплементації стратегічних змін галузей національної економіки в контексті сталого розвитку Здобувач Іванченков Вячеслав Сергійович, Кандидат економічних наук Консультант Лагодієнко Володимир Вікторович Опонент Стоянець Наталія Валеріївна Опонент Монастирський Григорій Леонардович Опонент Савіна Наталія Борисівна Опис У дисертації вирішено важливу науково-практичну проблему подальшого розвитку теоретико-методологічних підходів та розробки комплексу механізмів імплементації стратегічних змін у галузях національної економіки України в контексті реалізації парадигми сталого розвитку. У першому розділі доведено, що галузеві трансформації є багатовимірним процесом, який охоплює структурні, інституційні, соціальні, технологічні та просторові зміни, визначаючи адаптивність і довгострокову стійкість національної економіки. Показано, що сучасний акцент розвитку зміщується від кількісного зростання до сталих, інклюзивних і збалансованих підходів, що потребує проактивного стратегічного управління та врахування зовнішніх і внутрішніх детермінант. Визначено ключову роль технологічних інновацій, інституційного середовища та якості державного управління у прискоренні структурних змін; узагальнено міжнародний досвід, який підтверджує ефективність цілеспрямованої промислової політики та підкреслює важливість інтеграції у глобальні ланцюги доданої вартості. Обґрунтовано, що секторальна модернізація має супроводжуватися розвитком інфраструктури, диверсифікацією економіки та посиленням фінансової інклюзії, тоді як регіональна складова вимагає скорочення просторових диспропорцій. Установлено, що результативність структурних змін залежить від узгодженого використання макроекономічних та галузевих інструментів і розширення державно-приватного партнерства, що забезпечує стійкість і конкурентоспроможність національної економіки. Доведено, що галузеві трансформації є багатовимірним процесом, який охоплює структурні, інституційні, соціальні, технологічні та просторові зміни, визначаючи адаптивність і довгострокову стійкість національної економіки. Показано, що сучасний акцент розвитку зміщується від кількісного зростання до сталих, інклюзивних і збалансованих підходів, що потребує проактивного стратегічного управління та врахування зовнішніх і внутрішніх детермінант. Визначено ключову роль технологічних інновацій, інституційного середовища та якості державного управління у прискоренні структурних змін; узагальнено міжнародний досвід, який підтверджує ефективність цілеспрямованої промислової політики та підкреслює важливість інтеграції у глобальні ланцюги доданої вартості. Обґрунтовано, що секторальна модернізація має супроводжуватися розвитком інфраструктури, диверсифікацією економіки та посиленням фінансової інклюзії, тоді як регіональна складова вимагає скорочення просторових диспропорцій. Установлено, що результативність структурних змін залежить від узгодженого використання макроекономічних та галузевих інструментів і розширення державно-приватного партнерства, що забезпечує стійкість і конкурентоспроможність національної економіки. У другому розділі розкрито результати дослідження інституціоналізації ЦСР у секторальному вимірі, а також оцінено адаптивність галузей до викликів сталого розвитку. Проаналізовано теоретико-методичні та практичні засади інтеграції ЦСР у секторальну політику, підтверджено системний характер сучасної моделі сталого розвитку та визначено необхідність формування комплексного механізму інституціоналізації, який охоплює стратегічне планування, координацію, реалізацію, моніторинг і комунікацію на різних рівнях управління. Запропоновано механізм, що спирається на принципи цілісності, узгодженості, прозорості, інклюзивності та фінансової стійкості, забезпечуючи можливість адаптації ЦСР до умов української економіки та застосування у практиці державного й галузевого управління. Представлено авторську модель управління адаптивністю галузей, яка включає аналітико-діагностичний, прогностично-сценарний, стратегічно-нормативний, інституційно-організаційний, інструментальний та оціночно-регуляторний компоненти і відрізняється системністю, гнучкістю та інтегрованістю, що підвищує здатність секторів реагувати на внутрішні та зовнішні виклики. Оцінювання ефективності реалізації ЦСР за методикою MRP-WSCI дало змогу сформувати секторно-специфічні індикатори, здійснити системний моніторинг, виявити прогрес і структурні диспропорції у секторах економіки та обґрунтувати напрями коригування політик сталого розвитку. У третьому розділі доведено, що галузева трансформація є визначальним чинником сталого розвитку, адже структурні зміни формують довгострокову стійкість та конкурентоспроможність економіки. Показано, що перебудова економіки України відбувається в умовах асиметричних зовнішніх і внутрішніх впливів, що посилюють залежність від сировинних секторів і підвищують вразливість до глобальних шоків. Встановлено, що недостатня підтримка високотехнологічних галузей стримує інноваційний розвиток, що зумовило розроблення інтеграційної моделі стратегічних пріоритетів посткризового розвитку та ідентифікацію критичних точок секторальних дисбалансів. Дата реєстрації 2025-12-29 Додано в НРАТ 2025-12-29 Закрити