Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0525U000556, Докторська дисертація На здобуття Доктор юридичних наук Дата захисту 30-01-2026 Статус Захищена Назва роботи Теоретико-правові та праксеологічні засади судово-психіатричної експертизи Здобувач Макарова Олена Павлівна, Кандидат психологічних наук Опонент Шепітько Валерій Юрійович Опонент Чорноус Юлія Миколаївна Опонент Нор Василь Тимофійович Опис Дисертацію присвячено комплексному дослідженню теоретико-правових і праксеологічних аспектів призначення та використання висновків судово-психіатричної експертизи у кримінальному судочинстві. У роботі визначено, що основними завданнями судово-психіатричної експертизи є оцінка психічного стану особи, а також визначення її дієздатності та процесуальної здатності, тобто можливості повноцінно брати участь у судовому процесі, усвідомлювати значення власних дій та керувати ними. Окрім цього, судово-психіатрична експертиза має на меті встановлення причинно-наслідковий зв'язку між психічним розладом, виявленим у досліджуваної особи, її конкретними діями (або бездіяльністю) та настанням певних юридично значущих наслідків. У процесі експертного дослідження фахівці не лише констатують наявність або відсутність психічних відхилень, а й аналізують ступінь їхнього впливу на інтелектуально-вольову сферу, здатність суб'єкта до критичного мислення, прийняття рішень та соціальної адаптації. Така діяльність вимагає комплексного підходу, що поєднує медичні, психологічні та правові аспекти, що забезпечує об'єктивність та повноту експертного висновку. Важливе значення має також урахування динаміки психічного стану, умови життєдіяльності особи, можливих зовнішніх впливів, що зумовлює необхідність індивідуалізованого підходу до кожного випадку. Встановлено, що судово-психіатричну експертизу доцільно класифікувати за низкою критеріїв, які відображають різноманітність її форм, методів і завдань у судово-експертній практиці. Зокрема, за об’єктом дослідження розрізняють експертизи, що проводяться щодо живих осіб, та посмертні експертизи, спрямовані на ретроспективне встановлення психічного стану особи в певний момент часу. За обсягом дослідження експертизи можуть бути первинними, додатковими чи повторними, залежно від повноти попередніх висновків і необхідності уточнення результатів. Критерій кількості залучених експертів дозволяє виокремити одноособові та комісійні експертизи, останні з яких забезпечують більш глибокий, міждисциплінарний аналіз складних випадків. За типом завдань судово-психіатричні експертизи поділяються на ті, що встановлюють осудність чи неосудність особи, визначають її дієздатність, здатність брати участь у судовому процесі. Важливим є й поділ за формою проведення — на амбулаторні, стаціонарні та заочні експертизи, що зумовлюється характером психічного стану особи та необхідністю тривалого спостереження. Такий підхід до систематизації видів судово-психіатричної експертизи забезпечує наукову обґрунтованість, уніфікацію практики її призначення та сприяє підвищенню ефективності судово-експертного забезпечення правосуддя. З’ясовано, що первинну судово-психіатричну експертизу може призначати як суд, так і органи досудового розслідування у випадках, коли виникають обґрунтовані сумніви щодо психічного стану особи. Крім того, суд або слідчий суддя має право призначити повторну чи додаткову судово-психіатричну експертизу, якщо є сумніви у правильності або повноті висновків первинної експертизи. Дата реєстрації 2025-12-29 Додано в НРАТ 2026-01-19 Закрити