Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0526U000073, Докторська дисертація На здобуття Доктор медичних наук Дата захисту 08-04-2026 Статус Запланована Назва роботи Клініко-епідеміологічні особливості хвороби Паркінсона та інших варіантів паркінсонізму в Одеській області Здобувач Хубетова Ірина Вільївна, Кандидат медичних наук Опонент Карабань Ірина Миколаївна Опонент Гриб Вікторія Анатоліївна Опонент Дельва Михайло Юрійович Опис Метою дослідження є оптимізація ранньої діагностики, ефективності лікувально-реабілітаційних заходів і прогнозування перебігу хвороби Паркінсона і інших варіантів паркінсонізму шляхом визначення їх клініко-епідеміологічних особливостей на прикладі південних регіонів України. На базі регіонального центру екстрапірамідної патології було сформовано регіональний реєстр пацієнтів, який на час дослідження включав 1045 записів. Реєстр став основою для багаторічного моніторингу клінічних характеристик, структури супутніх патологій та ефективності терапії. У структурі реєстру переважали хворі на хворобу Паркінсона (63,0%), есенціальний тремор (11,2%) і хворобу Альцгеймера (6,3%). Серед інших нозологій виявлено прогресуючий над’ядерний параліч (3,4%), судинний паркінсонізм (3,3%), нормотензивну гідроцефалію (2,0%), мультисистемну атрофію (1,1%) та деменцію з тільцями Леві (0,6%). Виявлене зростання поширеності ХП в Одеській області вдвічі (з 25,1 до 55,4 на 100 тис.) після впровадження реєстру, що підтверджує його ефективність. Порівняння з іншими південними регіонами показало наявність гіподіагностики та необхідність розвитку спеціалізованих центрів. Середній вік пацієнтів становив 64,6 ± 0,3 року, переважали жінки (56,9%), 10,1% були працездатними, 12,2% мали інвалідність. У 10,7% виявлено спадкову обтяженість, у 5,0% — родичів із хворобою Паркінсона. Серед коморбідних захворювань найчастіше реєстрували ішемічну хворобу серця (61,5%), артеріальну гіпертензію (35,1%), цукровий діабет 2 типу (16,1%), а також патологію опорно-рухового апарату (27,7%). Проведено аналіз факторів ризику швидкого прогресування, серед яких домінували ранній дебют (ВШ = 3,3; ДІ95%: 2,4–4,2), висока поліморбідність (індекс Чарлсон > 3,0; ВШ = 2,8) та виражені нейроанатомічні зміни базальних гангліїв (ВШ = 2,1). Встановлено позитивну кореляцію між вираженістю моторного дефіциту і немоторних симптомів, зокрема когнітивних (rs = 0,54; p < 0,05), больових (rs = 0,48; p < 0,05) і вегетативних (rs = 0,43; p < 0,05) проявів. Больовий синдром виявлено у 45,3% хворих на ХП, переважно м’язово-скелетного (19,7%) та нічного (10,5%) типів. На основі диференціації больових фенотипів розроблено принципи персоналізованої корекції терапії. У 177 пацієнтів проведено транскраніальну сонографію, яка показала збільшення площі чорної субстанції (контрлатерально — 38,9 ± 1,8 мм², іпсілатерально — 31,5 ± 2,4 мм²; p < 0,05), що корелювало з тяжкістю моторних порушень (r = 0,76; p < 0,05) та швидкістю прогресування хвороби. Метод продемонстрував високу діагностичну точність щодо верифікації дегенеративних змін substantia nigra (Se = 0,89; Sp = 0,72). Фармакоекономічний аналіз показав, що річні витрати на лікування пацієнтів із ХП зростають від 26,7–60,0 тис. грн на ранніх стадіях до 171,9 тис. грн на пізніх, а за наявності моторних флуктуацій — до 182,3 тис. грн. Рання діагностика дозволяє знизити витрати на третину завдяки оптимізації медикаментозного навантаження та використанню комплексної реабілітації. Встановлено, що поєднання фізичної терапії, арт-терапії, когнітивних тренувань та дихальної гімнастики сприяє зменшенню моторного дефіциту на 4,2 ± 0,1 бала за UPDRS III та немоторних симптомів на 1,6 ± 0,1 бала за мультимодальною шкалою, з довготривалим ефектом до 12 місяців. Отримані результати свідчать про високу ефективність регіонального реєстру як науково-практичного інструмента, що забезпечує епідеміологічний моніторинг, формування персоналізованих стратегій лікування, прогнозування перебігу паркінсонізму та оптимізацію витрат системи охорони здоров’я. Дата реєстрації 2026-03-26 Додано в НРАТ 2026-03-26 Закрити