Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0820U100173, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 17-08-2020 Статус Запланована Назва роботи Погроза за кримінальним правом України. Здобувач Дімітров Максим Костянтинович, Керівник Яремко Галина Зіновіївна Опонент Шаблистий Володимир Вікторович Опонент Горностай Алеся Вікторівна Рецензент Балинська Ольга Михайлівна Рецензент Красницький Іван Васильович Опис У розділі 1 з’ясовано стан дослідження погрози у кримінально-правовій доктрині. Аналіз показав, що це питання не зазнавало нестачі уваги з боку дослідників, проте наявні напрацювання показують численні дискусійні позиції щодо: співвідношення понять погроза та загроза, виявлення наміру вчинити злочин, готування до злочину та замаху на злочин, примусу, насильства, шантажу; об’єкта, потерпілого від погрози; змісту погрози; кримінально-правових наслідків; можливого часу реалізації погрози; залякування, реальності, дійсності як ознак погрози тощо. Окрім цього, чимало недостатньо досліджених питань, як от: кримінально-правове значення законодавчих конструкцій в частині вказівки на суб’єкта, якому адресується погроза (адресата), та суб’єкта, якого стосується зміст погрози (потерпілий від погрози); кримінально-правової оцінки випадків, коли віддалена (похідна) мета погрози є суспільно прийнятна чи навіть суспільно корисна; система норм про погрозу тощо. У розділ 2 проаналізовано зміст та обсяг поняття погрози у кримінальному праві України. Запропоновано поняття погрози у кримінальному праві як суспільно небезпечної дії, яка полягає у передачі від одного суб’єкта до іншого (необов’язково кінцевого потерпілого) вербальним чи невербальним способом інформації з обіцянкою (дійсною або удаваною) заподіяти у майбутньому конкретну визначену кримінальним законом шкоду охоронюваним законом суспільним відносинам з метою залякування, якщо були достатні підстави допускати можливість реалізації такої обіцянки. У розділі 3 норми КК України про склади злочинів, ознакою яких є погроза, систематизовано на: норми про погрози як самостійні склади злочинів, тобто такі, в яких погроза виступає як суспільно небезпечне діяння серед ознак складу певного злочину (загальні та спеціальні норми); норми, в яких погроза виступає способом вчинення злочину, способом примусу (спеціальні норми); норми, в яких погроза є кваліфікуючою ознакою складу злочину, який утворений власне шляхом додавання такої ознаки до простого складу злочину (норми про частину і ціле). Визначено типові законодавчі помилки, які руйнують систему норм про склади злочинів, ознакою яких є відповідні погрози: нерівність охорони загальних та спеціальних потерпілих; неуніфіковані термінологічні вказівки на зміст способу заподіяння шкоди власності при погрозах, а також на погрозу розголошення відомостей; неоднакові мовні формулювання складів злочинів про погрози тощо. Дата реєстрації 2020-08-17 Додано в НРАТ 2020-10-01 Закрити