Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0820U100223, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Адміністративно-правове регулювання діяльності суб’єктів формування та реалізації соціальної політики України в умовах євроінтеграційних процесів

Здобувач

Капітан Ольга Ігорівна,

Керівник Бортник Надія Петрівна
Опонент Христинченко Надія Петрівна
Опонент Тильчик В'ячеслав В'ячеславович
Рецензент Назар Юрій Степанович
Рецензент Балинська Ольга Михайлівна

На здобуття

Доктор філософії, 081, Право. Право

Дата захисту

10-09-2020

Опис

Дисертація присвячена адміністративно-правовому регулюванню діяльності суб’єктів формування та реалізації соціальної політики України в умовах євроінтеграційних процесів. Розглянуто загальні концептуальні положення адміністративно-правових засад формування та реалізації соціальної політики України. Визначено теоретико-методологічні основи дослідження адміністративно-правового регулювання діяльності суб’єктів формування та реалізації соціальної політики України. Розкрито соціальну політику як основу побудови правової, соціальної держави. Проаналізовано діяльність Міністерства соціальної політики як центрального органа виконавчої влади у сфері формування та реалізації соціальної політики держави. З’ясовано особливості діяльності Міністерства соціальної політики щодо забезпечення державної політики з питань сім’ї та дітей. Охарактеризовано діяльність Міністерства соціальної політики щодо протидії торгівлі людьми. Проведено аналіз адміністративно-правового регулювання сфери пенсійного забезпечення. Розкрито особливості адміністративно-правового регулювання сфери надання соціальних послуг. Проаналізовано адміністративно-правове регулювання діяльності суб’єктів формування та реалізації соціальної сфери в зарубіжних державах. Визначено напрями удосконалення адміністративно-правового регулювання діяльності суб’єктів формування та реалізації соціальної сфери в контексті євроінтеграційних намірів України. Наголошено, що соціальна політика нерозривно пов’язана з самим типом соціуму, його соціокультурною системою і повинна розглядатись як одна з інтегральних його характеристик, а не просто як комплекс заходів соціального захисту слабких. Ця політика є своєрідним «фокусом», в якому сходяться й інтереси нерідко протиборчих в змаганні за обмежені ресурси соціальних груп, і уявлення про справедливість, і загальносоцієтальні потреби, пов’язані з самозбереженням суспільства і підтриманням його конкурентоздатності в світі глобальної економіки і побудови системи інформаційних суспільств. Зазначено, що в Україні сьогодні функціонує розгалужена система суб’єктів, діяльність яких спрямована на забезпечення та реалізацію концепції соціальної держави, зокрема, шляхом прийняття й виконання соціальних програм, надання соціальних послуг і соціальної допомоги населенню, здійснення соціального захисту громадян. Провідна роль з-поміж них, належить органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування. Однак, сучасний стан нормативно-правового регулювання правового статусу цих органів, процедур і порядку виконання ними своїх повноважень тощо містить численні проблеми й недоліки. З огляду на викладене, та враховуючи євроінтеграційні зобов’язання України, перед нашою державою стоїть вагоме завдання вдосконалення нормативно-правового забезпечення та підвищення ефективності діяльності зазначених суб’єктів.