Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0820U100442, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Спленоренальне шунтування в лікуванні допечінкової форми портальної гіпертензії у дітей (клінічне дослідження).

Здобувач

Жежера Роман Володимирович,

Керівник Дубровін Олександр Глібович
Опонент Спахі Олег Володимирович
Опонент Ксьонз Ігор Володимирович
Рецензент Іоффе Олександр Юлійович
Рецензент Бензар Ірина Миколаївна

На здобуття

Доктор філософії, 222, Медицина

Дата захисту

30-11-2020

Опис

Допечінкова форма портальної гіпертензії є однією з складних патоло-гій у дітей, що призводить до тяжких шлунково-кишкових кровотеч. За пері-од впровадження хірургічного лікування портальної гіпертензії було запро-поновано більше ста варіантів операцій, але на сьогодні не існує єдиного ме-тоду та підходу в лікуванні та попередженні кровотечі з варикозно розши-рених вен стравоходу та шлунку (ВРВСШ) у дітей. Загальновизнано, що ме-зопортальне шунтування (МПШ) є найбільш ефективним та радикальниме методом, але воно можливе лише у 25-35% пацієнтів з ДфПГ. Тому значну роль в хірургії ПГ відіграє портосистемне шунтування (ПСШ), що довело свою ефективність за даними літератури. Серед ПСШ найчастіше використо-вують спленоренальне шунтування (СРШ). Але і до сьогодення немає в літе-ратурі порівняння різних варіантів СРШ між собою за ефективністю профі-лактики кровотечі з ВРВСШ, нівелювання клінічних проявів ПГ та впливу на швидкість портопечінкової перфузії (ППП). Існують роботи які порівнюють операції ПСШ з операціями роз’єднання або ендоскопічними методами зу-пинки та профілактики кровотечі з ВРВСШ. Не існує фундаметальних дослі-джень порівняння СРШ, а саме дистального спленоренального шунтуваня, проксимального спленоренального шунтування та спленоренального шун-тування бік-в-бік по нівелюванню основних клінічних проявів ДфПГ та впли-ву на ППП. В роботі наведено варіант розв’язання актуального науково-практичного питання підвищення ефективності лікування ДфПГ у дітей на основі удосконалення показів до СРШ та аналізу ефективності варіантів СРШ і порівняння їх між собою з метою визначення оптимального виду СРШ. Метою роботи було покращити результати лікування допечінкової фо-рми портальної гіпертензії у дітей шляхом вибору оптимального варіанту спленоренального шунтування. Завдання дослідження: 1. Вдосконалити необхідний комплекс діагностичних заходів для верифікації морфо-функціональних змін при допечінковій формі портальної гіпертензії у дітей. 2. Об’єктивізувати показання щодо вибору варіанту спленореналь-ного шунтування для лікування допечінкової форми портальної гіпертензії у дітей. 3. Вивчити морфологічні зміни в печінці до та після спленореналь-ного шунтування у дітей з допечінковою формою портальної гіпертензії. 4. Дослідити клінічну ефективність використання різних видів спле-норенального шунтування у дітей з допечінковою формою портальної гіпе-ретензії. 5. Оцінити гемодинамічні зміни в портальній системі після різних варіантів спленоренального шунтування. Дисертаційна робота є клінічним, моноцентричним, ретроспективним аналізом лікування пацієнтів з ДфПГ методом СРШ. Дизайн даного дослі-дження був схвалений комісією з питань біоетичної експертизи та етики нау-кових досліджень при Національному медичному університеті імені О.О. Бо-гомольця. Критеріями виключення 3 дослідження були наступні: наявність печін-кової форми портальної гіпертензії; вік пацієнта більше 17 років 11 місяців і 29 днів; присутність кровотоку в умбілікльному плато печінки; зміни в селе-зінковій вені та лівій нирковій вені або їх діаметр менше 5 мм; попередні операції на селезінковій вені або лівій нирковій вені, що призвели до змін в судинах, наявність гепатиту В, С, D, непроходження контрольних обстежень, після формування ПСШ, діаметр селезінкової вени менше 5 мм., ретроаорта-льне розташування лівої ниркової вени або розгалужений тип її будови, ру-бцево-запальні зміни селезінкової або лівої ниркової вени, внутрішньопан-креатичне розташування селезінкової вени. В наше дослідженя було включено 83 пацієнта з ДфПГ, віком до 18 років, які проходили лікування в НДСЛ «Охматдит», що є клінічною базою кафедри дитячої хірургії ім. О.О. Богомольця, з 2000 по 2010 рік. Всім ді-тям, що увійшли в досідження було виконано різні варіанти СРШ. Дослі-джувана популяція була розділена на три групи. В першу групу увійшло 44 пацієнти яким було сформовано СРШ б-в-б, друга група включала 27 хво-рих, яким сформовано ДСРШ та третя група включала 12 дітей з ПСРШ. Застосовувались наступні методи дослідження: клінічні; лабораторні включаючи рівень лейкоцитів, тромбоцитів, еритроцитів, гемоглобіну, білі-рубін та його фракції, АЛТ, АСТ; інструментальні (ультразвукове дослі-дження органів черевної порожнини з доплерографією судин, езофагогаст-родуоденоскопія, портоманометрія, гістологічне дослідження); статистичні методи обробки отриманих результатів (IBM SPSS Statistics v. 22).