Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0821U100168, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Вікові властивості гідроген сульфідної модуляції резистентності слизової оболонки шлунку

Здобувач

Павловський Ярослав Ігорович,

Керівник Заячківська Оксана Станіславівна
Опонент Сагач Вадим Федорович
Опонент Мельник Андрій Володимирович
Рецензент Чоп'як Валентина Володимирівна
Рецензент Бичков Микола Анатолійович

На здобуття

Доктор філософії, 222, Медицина

Дата захисту

26-01-2021

Опис

У дисертаційній роботі представлене нове вирішення актуального наукового завдання про визначення ролі гідроген сульфідної модуляції в механізмах резистентності та адаптаційно-компенсаторних реакцій СОШ у віковому аспекті за умов індукції пошкоджень бар’єрної функції шлунку модифікацією синтезу ейкозаноїдів, харчуванням з надмірним вмістом фруктози, під час поєднання їхнього впливу з індукцією стресу та при введенні сполук, що збільшують ендогенний вміст сірководню (NaHS і Н2S-аспірину). Було проведено експериментальні серійні дослідження на 173 білих щурах самцях 2-х вікових категорій (12-14 тиж. та 48-56 тиж.), кожна з яких була розділена на групи контролю, групи, які перебували на дієті з високим вмістом фруктози, яким індукували аспіринову гастропатію, яким проводили Н2S-модуляцію, з та без гострого стресу. У дослідженні моделі вікової гастропатії з’ясовано вікові відмінності проявів адаптаційно-компенсаторних реакцій СОШ, за умов індукції гострого стресу і модифікації активності циклооксигенази. Виявлено, що гідроген сульфідна модуляція з використанням H2S-спорідненого аспірину нівелювала цитолітичний вплив класичного аспірину на СОШ. Застосування NaHS та Н2S-аспірину, у якості гідроген сульфідної модуляції за умов тривалого 28-денного споживання надмірної кількості фруктози, зменшує гістологічний індекс ураження СОШ як у дорослих щурів, так і у старих щурів, у порівнянні до тварин, що отримували плацебо. Вплив Н2S-аспірину спричинив зниження активності СBS та CSE у старих щурів у порівнянні до тварин, що отримували плацебо, і характеризувалось виразним збереженням цілісності СОШ. Застосування донорів сірководню супроводжувалось зменшенням ознак пошкодження СОШ на фоні дієти з високим вмістом фруктози, пов’язані зі зниженням вмісту MDA, і зменшенням активності TST, порівняно до тварин, що отримували плацебо. Доведені вікові відмінності у змінах показників окислювального індексу, який збільшувався під час старіння, тривалої постпрандіальної гіперглікемії та зменшувався в умовах гідроген сульфідної модуляції, після введення NaHS і Н2S-аспірину.