Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0821U100326, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Удосконалення системи фінансового моніторингу як інструмент забезпечення економічної безпеки національної економіки

Здобувач

Доценко Тетяна Віталіївна,

Керівник Бойко Антон Олександрович
Опонент Лебідь Олеся Вікторівна
Опонент Бабенко Віталіна Олексіївна
Рецензент Школьник Інна Олександрівна
Рецензент Тютюник Інна Володимирівна

На здобуття

Доктор філософії, 051, Соціальні та поведінкові науки. Економіка

Дата захисту

01-02-2021

Опис

У дисертаційній роботі узагальнено існуючі наукові напрацювання до визначення змістовної сутності фінансового моніторингу, досліджено особливості побудови системи фінансового моніторингу, її складові, нормативно-правове забезпечення, виділено фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, розглянуто ризик-орієнтовний підхід при здійсненні фінансового моніторингу банківськими установами, а також визначено особливості співпраці з політично значущими особами. Здійснено ґрунтовний аналіз понятійно-категоріального апарату економічної безпеки національної економки, у результаті чого встановлені його основні особливості: реалізація економічної безпеки як складний комплекс умов, принципів, факторів, методів, інструментів економічної, правової, політичної направленостей, повинен забезпечувати передумов сталого розвитку країни, гідний рівень життя населення, мінімізацію ризику навмисної шкоди життю громадян та їх майну. У роботі обґрунтовано, що економічна безпека є невід’ємною частиною національної безпеки, а одним з найважливіших її елементів є фінансова безпека. Ключове значення серед інструментів забезпечення фінансової безпеки набуває фінансовий моніторинг як система заходів, що передбачає підвищення рівня фінансової, а відповідно й економічної безпеки держави шляхом здійснення контролю за фінансовими операціями та зменшення обсягів фінансових злочинів. Запропоновано методику оцінювання ризику використання банків з метою легалізації кримінальних доходів на основі гравітаційного моделювання, яка враховує рейтингування країни щодо характеристики визначення рівня ризику легалізації кримінальних доходів на основі метрики Мінковського. Це дозволило визначити основні пріоритети економічної політики держави в частині посилення національної економічної безпеки. У роботі запропоновано науково-методичний підхід до визначення рівня збитків від здійснення з легалізації кримінальних доходів для фінансових установ, на основі побудови витратних матриць і дерева рішень можливих альтернатив настання ризиків банківської діяльності. Враховано формування ознакового простору основних індикаторів збитків, оцінено релевантні фактори ризиків, співставленні фактори банківських ризиків. Це дозволить банкам зменшити рівень ризику їх залучення до процесів легалізації кримінальних доходів та інтенсифікувати попит на класичні банківські послуги, зберегти ліцензії на здійснення банківських послуг, стабілізувати діяльність банку, а також покращити співпрацю з міжнародними партнерами та контрагентами. Удосконалено та запропоновано до практичного використання методики фронтірного аналізу ефективності фінансового моніторингу банків в розрізі оцінювання ризиків легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом, за допомогою проведення Data Envelpment Analysis. Це дозволило визначити існуючий резерв та можливий потенціал покращення ефективності проведення фінансового моніторингу для окремо взятого банку. Досліджено та удосконалено методичний інструментарій визначення інтегрального індексу загрози національній економіці на основі побудови структурно-логічної моделі за допомогою функції Кернела та мультиплікативної форми згортки, яка дозволяє провести відбір релевантних показників оцінювання досліджуваного індексу на базі комбінації методів Парето та діаграми розсіювання. Практичне застосування запропонованого науково-методичного підходу дозволяє здійснити оперативне прийняття ефективних управлінських рішень щодо мінімізації ризиків національній безпеці та сформувати механізм швидкого відновлення після впливу деструктивних чинників. В роботі удосконалено та запропоновано методику державного регулювання економічної безпеки національної економіки шляхом використання інструментарію теорії ігор, яка на відміну від існуючих, базується на ідентифікації конфліктної ситуації між державою та економічними агентами, які використовують банки для легалізації кримінальних доходів, побудові платіжної матриці кількісних результатів функціонування учасників у вигляді лінійного багатофакторного регресійного рівняння. Це дозволило здійснити формалізацію стратегій ефективного регулювання економічної безпеки національної економіки. Сформовано ефективні сценарії реформування національної системи фінансового моніторингу на основі побудови економіко-математичної моделі кількісного оцінювання та якісної інтерпретації стратегій реформування Національної системи фінансового моніторингу шляхом використання методу цілочислової оптимізації. Це дозволило стверджувати, що за умови формування дієвого інструментарію поступового подолання загрозливих факторів активізації процесу легалізації кримінальних доходів країна може перетворитися у регіонального лідера по боротьбі з фінансовими правопорушеннями.