Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0821U100460, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

10-03-2021

Статус

Запланована

Назва роботи

Процедурні та процесуальні норми як інструмент запобігання та вирішення трудових спорів.

Здобувач

Колосов Ілля Вадимович,

Керівник Слюсар Андрій Миколайович
Опонент Клемпарський Микола Миколайович
Опонент Вапнярчук Наталія Миколаївна
Рецензент Середа Олена Григорівна
Рецензент Яковлєв Олександр Анатолійович

Опис

У дисертації детально проаналізовано, з урахуванням зарубіжного досвіду, суть та природу процедурних та процесуальних норм як інструментів запобігання та вирішення трудових спорів, закономірності їх взаємних трансформацій, випадки єдності і протиріч між процедурою та процесом. Встановлено, що інститут трудових спорів в Україні пройшов складний історичний шлях формування, під впливом різних правових традицій держав, у складі яких перебували українські землі, що відобразилося на рівні його законодавчого закріплення та ступеню захисту трудових прав працівників. Обгрунтовано те, що існують окремо як процедурні, так і процесуальні проблеми вирішення трудових спорів, які, зокрема, загострилися через конституційну реформу в частині правосуддя. Процедурні проблеми, зокрема, полягають у відсутності на теренах нашої держави цілого ряду адміністративних (позасудових) процедур, які б могли бути дієвим механізмом вирішення трудових спорів та зменшення кількості судових справ. Процесуальні проблеми, зокрема, полягають у застосованості деяких інститутів цивільного процесу до трудових спорів з точки зору їх специфіки, співвідношення між нормами цивільного процесу та трудового права, та виниклою, у зв’язку з цим, потребою спрощення процесуальних форм вирішення трудових спорів, їх позбавлення від зайвої перевантаженості формалізмом, тяганиною, покращення рівня їх доступності для рядового працівника. Зроблено висновок про існування процедурно-процесуального дуалізму, котрий, з одного боку, підкреслює єдність процедури і процесу, а з іншого – дозволяє визначити критерії їх нееквівалентності та самостійності, що цілком відповідає діалектичному закону єдності та боротьби протилежностей. Наголошено на тому, що у індивідуальних трудових спорах існує процедурно-процесуальна дилема, яка виникає при виборі способу захисту права на працю: або адміністратівні (нарадчі, позасудові) процедури, або звернення за процесуальним захистом до суду. При цьому робітник на свій розсуд розпоряджається своїми правами, виходячи з тих цілей, котрі ним переслідуються за результатами подібного звернення. Зауважено, що ключовими проблемами матеріально-правової процедури є впровадження у них IT технологій, диференціації переведення на іншу роботу від переміщення, одноособовість (в Україні) здійснення процедури дисциплінарного стягнення, поява у науковій доктрині прагнення до скорочених процедур розірвання трудових договорів з окремими категоріями робітників, керуючись при цьому не захисними принципами трудового права, а економічною доцільністю тощо. Окрім того, вітчизняна правоприпинювальна процедура у трудовому праві має ряд недоліків щодо строків попередження про наступне вивільнення, порядку та підстав для припинення трудових відносин і змістовного їх навантаження у порівнянні із законодавством країн Європейського Союзу.

Дата реєстрації

2021-03-23

Додано в НРАТ

2021-03-23