Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0821U100538, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Використання результатів оперативно-розшукової діяльності під час досудового розслідування ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)

Здобувач

Лоневський Любомир Миколайович,

Керівник Сидорук Ігор Ігорович
Опонент Колесник Валерій Аркадійович
Опонент Ханькевич Андрій Миколайович
Рецензент Басиста Ірина Володимирівна
Рецензент Баб'як Андрій Васильович

На здобуття

Доктор філософії, 081, Право. Право

Дата захисту

19-03-2020

Опис

Дисертація охоплює вирішення теоретичних і практичних питань використання результатів оперативно-розшукової діяльності під час досудового розслідування ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), а також удосконалення його нормативно-правової регламентації. У дослідженні для одержання значимих для усвідомлення сучасного стану нормативно-правової регламентації використання результатів оперативно-розшукової діяльності у кримінальному провадженні розглянута історія розвитку цього правового інституту через призму соціально-політичних процесів, у зв’язку із якими відбувалася розробка законодавчих актів, які регулюють здійснення оперативно-розшукової та кримінальної процесуальної діяльності. Такий підхід забезпечив виділення шістьох етапів розвитку правового інституту використання результатів оперативно-розшукової діяльності у кримінальному провадженні: 1) до 1864 року; 2) з 1864 до 1917 року; 3) з 1917 по 1960 рік; 4) з 1960 по 1992 рік; 5) з 1992 по 2012 рік; 6) з 2012 до теперішнього часу. Аналіз наявних підходів до розуміння сутності результатів оперативно-розшукової діяльності призвів до визначення що саме через категорію «матеріали оперативно-розшукової діяльності» має забезпечуватися як у теорії оперативно-розшукової діяльності, доказування, так і у законодавстві поєднання фактичних даних, одержаних під час проведення оперативно-розшукових заходів, та джерел, у яких вони мають міститися, а також визначатися процесуальна форма результатів оперативно-розшукової діяльності, які відповідають вимогам до джерел доказів, визначених у КПК України. На основі вивчення змісту чинного законодавства визначений комплекс вимог до матеріалів оперативно-розшукової діяльності для використання їх в доказуванні у кримінальних провадженнях по ст. 212 КК України, а саме: 1) вони мають бути одержані з дотриманням не тільки норм оперативно-розшукового та кримінального процесуального, а й податкового законодавства; 2) у них мають бути зафіксовані фактичні дані про готування, вчинення ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) окремих осіб та груп осіб; 3) відомості про факти, які містяться у матеріалах оперативно-розшукової діяльності мають бути перевірені та підтверджені проведенням слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій під час досудового розслідування злочину, передбаченого ст. 212 КК України; 4) матеріали оперативно-розшукової діяльності для використання їх в доказуванні мають бути обов’язково розсекречені. При чому, звернуто увагу на те, що процесуальні рішення щодо проведення оперативно-розшукових заходів хоча й не містять результатів оперативно-розшукової діяльності, але для забезпечення оцінки таких результатів на предмет допустимості, мають бути також розсекречені. Виконання цих вимог забезпечує формування матеріалів оперативно-розшукової діяльності як джерел доказів під час досудового розслідування злочинів. У дисертації встановлено, що матеріалами оперативно-розшукової діяльності, які можуть бути визнані документами джерелами доказів у кримінальних провадженнях по ст. 212 КК України, є протоколи оперативно-розшукових заходів з додатками до них, документи, одержані в рамках міжнародного співробітництва у сфері оперативно-розшукової діяльності, та акти податкових перевірок, проведених на підставі даних оперативно-розшукової діяльності податкової міліції. Зазначено, що інші документи, які були одержані в рамках провадження по оперативно-розшуковій справі, можуть виступати в якості джерел орієнтуючої інформації для проведення процесуальних дій під час досудового розслідування злочинів, передбачених ст. 212 КК України. Сформована авторська позиція, що використання результатів оперативно-розшукової діяльності під час досудового розслідування полягає у залученні слідчим, прокурором у взаємодії з оперативним підрозділом у процес кримінального провадження після перевірки та оцінки на предмет належності, допустимості, достовірності даних, одержаних оперативним підрозділом, як доказів, що обґрунтовують прийняття процесуальних рішень, для одержання нових доказів, а також для забезпечення розшуку осіб та матеріальних об’єктів, які мають значення для кримінального провадження.