Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0821U101168, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Державне регулювання відтворення землі як фактора виробництва в Україні.

Здобувач

Шпарик Ярема Ярославович,

Керівник Куцик Валентина Ісідорівна
Опонент Лупенко Юрій Олексійович
Опонент Данкевич Віталій Євгенович
Рецензент Зось-Кіор Микола Валерійович
Рецензент Дорофєєв Олександр Вікторович

На здобуття

Доктор філософії, 051, Соціальні та поведінкові науки. Економіка

Дата захисту

26-05-2021

Опис

На основі узагальнення наукових підходів до розуміння терміну «земля» визначено, що це природний ресурс, основний фактор виробництва, що визначає національне багатство суспільства. Визначено специфічні особливості сільськогосподарських земель та розроблено підходи до їх розуміння з точки зору активу і з точки зору товару, що в свою чергу дало можливість визначити цінність землі та обґрунтувати необхідність її відтворення. На основі розгляду інструментарію державного регулювання землі як фактору виробництва представлено загальну схему державного регулювання землі як фактору виробництва. Проведена аналітична оцінка стану відтворення землі як фактора виробництва у народногосподарській системі України. Зокрема, Доведено, що визначальною характеристикою землі як фактора виробництва є її родючість, яку поділяють на природну, потенційну, штучну і ефективну, або дійсну. Здійснено аналіз фінансового забезпечення відтворення землі як фактору виробництва. Доведено, що сумарна нестача фінансових ресурсів, пов’язаних із відтворенням землі як фактора виробництва, постійно збільшуються. Дана характеристика нормативно-правового забезпечення відтворення землі як фактору виробництва у системі державного регулювання економіки. Незважаючи на істотний перелік існуючих нормативно-правових актів у сфері відтворення землі як фактора виробництва цілісна система такого забезпечення ще не вироблена і знаходиться на стадії становлення. Адаптовано світовий досвід державного регулювання відтворення землі до вітчизняних реалій. На основі узагальнення світового досвіду сформовано основні напрями удосконалення державного регулювання відтворення землі як фактора виробництва: дотримання цільового використання сільськогосподарських земель; обмеження максимально допустимих розмірів земельної ділянки, яку можна приватизувати; вимоги до покупців землі, сувора відповідальність за порушення земельного та екологічного законодавства, застосування податково-фінансових стимулів тощо. Запропоновано методику таксономічного аналізу для оцінки ефективності використання землі як фактора виробництва. Доведено комплексну дію показників-стимуляторів та показників-дестимуляторів при плануванні та реалізації напрямів підвищення ефективності державного регулювання відтворення землі як фактора виробництва. Надано рекомендації щодо підвищення ефективності державного регулювання відтворення землі як фактора виробництва. Сформульовано визначення інвестиційної ефективності державного регулювання відтворення землі як фактора виробництва, під якою розуміється комплексна соціально-економічна категорію, що зображає відносини між людьми в процесі здійснення технологічних виробничих процесів, пов’язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції, з метою максимального задоволення потреб населення в харчових продуктах для забезпечення відновлення природної родючості ґрунту, збільшення продуктивного потенціалу земельних ресурсів і їх використання в умовах високого рівня екологічності як цих ресурсів, так і середовища в цілому.