Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0821U101754, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Особливості клінічного перебігу та лікування подагри залежно від стану мікробіоценозу кишківника

Здобувач

Тарасенко Оксана Михайлівна,

Керівник Кондратюк Віталій Євгенович
Опонент Дорофєєв Андрій Едуардович
Опонент Станіславчук Микола Адамович
Рецензент Бичков Олег Анатолійович
Рецензент Губська Олена Юріївна

На здобуття

Доктор філософії, 222, Медицина

Дата захисту

07-06-2021

Опис

Незважаючи на сучасний розвиток медичних технологій та прогрес фармацевтичної галузі, питання ефективного лікування та попередження ускладнень подагри лишаються досить актуальними. Так, за останні 20 років захворюваність на подагру в світі зросла більш ніж в 2 рази [29]. Згідно сучасних даних, в світі на подагру хворіють до 1-4% населення, а гіперурикемію виявляють у 4-20% [19, 75]. В Україні розповсюдженість подагричного артриту складає 5-28 випадків на 1000 чоловіків та 1-6 випадків на 1000 жінок, а поширеність гіперурикемії в популяції становить 15-20% [10, 11]. В основі патогенезу подагри лежить порушення пуринового метаболізму, що обумовлює збільшення кількості сечової кислоти (СК) в крові. Інтестинальний шлях виведення уратів складає до 25-30 % від загальної добової екскреції [27, 96, 147, 172]. Таким чином, вивчення даного механізму екскреції СК та шляхів впливу на його обсяг і ефективність дозволить розширити спектр можливостей уратзнижувальної терапії та, відповідно, позитивно вплинути на результати лікування первинної подагри. Мета дослідження – підвищення ефективності лікування хворих на подагру шляхом застосування у комплексній терапії полікомпонентного синбіотика на основі вивчення патогенетичного взаємозв’язку між станом мікробіоценозу товстої кишки та уратним гомеостазом. Для вирішення поставленої мети сформульовані наступні задачі: 1. Вивчити кількісні та якісні показники фекальної мікрофлори у хворих на первинну подагру. 2. Дослідити особливості імунологічних порушень на фоні дисбіотичних змін кишківника (ДЗК) у хворих на подагру. 3. Вивчити мікробіологічну ефективність застосування полікомпонентного синбіотика у хворих на подагру з ДЗК. 4. Дослідити клінічну та лабораторну ефективність застосування полікомпонентного синбіотика у хворих на подагру з ДЗК. 5. Оцінити вплив додавання полікомпонентного синбіотика до уратзнижувальної терапії алопуринолом на якість життя пацієнтів з подагрою. 6. Розробити алгоритм лікування хворих на подагру з ДЗК. В ході роботи застосовані наступні методи дослідження: 1. Загальноклінічні – опитування, збір скарг, анамнезу захворювання та життя, фізикальне обстеження пацієнтів, розрахунок індексу маси тіла, анкетування за адаптованою та валідизованою шкалою SF-36. 1. Інструментальні – відеогастроскопія, відеоколоноскопія, ЕКГ, дихальні водневі тести з навантаженням лактулозою та лактозою, рентгенологічні методи дослідження суглобів та ОГК. 2. Мікробіологічні – бактеріологічне дослідження калу. 3. Лабораторні – загальноклінічні аналізи крові та сечі, біохімічний аналіз крові (рівень сечової кислоти, креатиніну, білірубіну та його фракцій, аспартат- та аланінтрансаміназ, глюкози, ліпідного спектру, С-реактивного білку), розрахунок швидкості клубочкової фільтрації за формулою CKD-EPI, біохімічний аналіз сечі на виявлення концентрації сечової кислоти. 4. Імунологічні – імуноферментний метод визначення ІЛ-1β, ІЛ-6, ІЛ-8, ФНП-α, ІЛ-10 у сироватці периферичної крові, імунохроматографічний скринінговий тест якісного визначення в фекаліях кальпротектину. 5. Статистичні - пакет програм Microsoft Office Excel 2010 та IBM Statistics Spss 22. Наукова новизна отриманих результатів та їх теоретичне значення. Наведено наукове обгрунтування та нове вирішення наукової задачі в області внутрішніх хвороб щодо уратзнижувальної терапії у хворих на хронічний подагричний артрит з наявними ДЗК. Доповнено існуючі наукові дані стосовно кількісного та якісного складу мікробіоти товстої кишки у хворих на подагру та дана оцінка виявлених змін у порівнянні з практично здоровими особами. Вперше досліджено взаємозв’язок між ДЗК, уратним гомеостазом та клініко-лабораторними змінами у хворих на первинну подагру. Уточнено наукові дані стосовно імунологічних порушень у пацієнтів на хронічний подагричний артрит та наявними ДЗК з проведенням порівняльного аналізу динаміки виявлених змін. Удосконалено лікувальну тактику щодо хворих на подагру з ДЗК шляхом додавання до стандартної уратзнижувальної терапії полікомпонентного синбіотика (Патент на корисну модель № UA132887) з патогенетичним обгрунтуванням та доведенням її клініко-лабораторної ефективності.