Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0821U102068, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Штучні заповідні парки Рівненської області (дендрофлора, територіальна організація, естетична оцінка)

Здобувач

Покотилова Каміла Георгіївна,

Керівник Попович Сергій Юрійович
Опонент Лукаш Олександр Васильович
Опонент Скляр Вікторія Григорівна
Рецензент Юхновський Василь Юрійович
Рецензент Зібцева Ольга Василівна

На здобуття

Доктор філософії, 206, Аграрні науки та продовольство. Садово-паркове господарство

Дата захисту

06-07-2021

Опис

Проаналізовано законодавчу, нормативно-правову та методичну бази стосовно функціонування штучних заповідних парків України в цілому та Рівненської області зокрема. У результаті літературного огляду систематизовано наукову інформацію щодо сучасного стану комплексних структурних досліджень заповідних об’єктів різних регіонів України. За результатами опрацювання багатьох бібліографічних джерел виокремлено віхи формування мережі штучних заповідних парків Рівненщини. Заповідання штучних заповідних парків у Рівненській області розпочалося з 1972 року. Сучасну мережу формують 24 об’єкти чотирьох категорій природно-заповідного фонду, а саме: 1) парк-пам’ятка садовопаркового мистецтва (13 об’єктів), 2) дендрологічний парк (один), 3) зоологічний парк (один), 4) пам’ятка природи (дев’ять об’єктів). Розташовані вони у межах 12 районів Рівненської області. У результаті проведеної оцінки естетичного стану модельних паркових елементів встановлено, що насадження 11 штучних заповідних парків Рівненщини отримали середній показник, що відповідає ІІ класу естетичності. Найвищі показники естетичності композиційних акцентів насаджень мають Клеванський (4 бали), Млинівський, Тучинський, Острожецький (по 3,5 бала) парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва. Найвищі показники естетичності паркових просторів притаманні Рівненському заповідному парку, комплексній пам’яті природи «Володимирецький парк», а також Олександрійському, Млинівському та Великомежиріцькому парках-пам’ятках садово-паркового мистецтва. Естетично найцінніші паркові ландшафти характерні для Млинівського та Великомежиріцького парках-пам’ятках садово-паркового мистецтва (по 16 балів). Естетично високоцінні ландшафти описано у 13 досліджуваних парках, у дев’ятьох парках естетичний стан ландшафтів середньої цінності. Загалом, за результатами оцінювання штучних заповідних парків Рівненської області виявлено, що значна частина парків володіє середнім ступенем естетичності.