Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0821U102290, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Професійно-прикладна фізична підготовка студентів будівельних спеціальностей у закладах фахової передвищої освіти

Здобувач

Мельник Сергій Анатолійович,

Керівник Дерека Тетяна Григорівна
Опонент Єдинак Геннадій Анатолійович
Опонент Пітин Мар’ян Петрович
Рецензент Міхеєнко Олександр Іванович
Рецензент Іваній Ігор Володимирович

На здобуття

Доктор філософії, 017, Фізична культура і спорт

Дата захисту

04-09-2021

Опис

Дисертаційне дослідження присвячене проблемі професійно-прикладної фізичної підготовки (ППФП) студентів будівельних спеціальностей у закладах фахової передвищої освіти. За результатами узагальнення наукових пошуків представлено сучасні уявлення про ППФП у системі вищої освіти, подано загальну характеристику специфіки професійної діяльності фахівців будівельних спеціальностей та вимоги їх професійної підготовки, проаналізовано роль, мету і завдання ППФП студентів будівельних спеціальностей закладів фахової передвищої освіти, а також визначено методологічні основи ППФП студентів будівельних спеціальностей закладів фахової передвищої освіти. Виділено професійно важливі фізичні якості (здібності) для фахівців будівельних спеціальностей, які слід формувати у процесі ППФП: витривалість (переважно у динамічній роботі); координаційні та інші рухові здібності; різнопланові рухові навички; стійкість організму до мінливості погодних умов; здібність зберігати рівновагу тіла на вузькій та нестійкій опорі чи в незвичних робочих позах; стійкість функцій сенсорного контролю; самоконтроль. За результатами узагальнення науково-педагогічних розвідок обґрунтовано методологічні підходи для успішної ППФП студентів будівельних спеціальностей закладів фахової передвищої освіти: особистісний, діяльнісний, системно-структурний, компетентнісний, культурологічний та аксіологічний. Доведено потребу обґрунтування програми фізичного виховання студентів будівельних спеціальностей, реалізація якої уможливить розвиток професійно важливих фізичних якостей та стану їх фізичної підготовленості в умовах професійної підготовки. Експериментальне дослідження проведено у чотири етапи. Визначено мету програми ППФП студентів будівельних спеціальностей закладів фахової передвищої освіти – сформувати гармонійно розвинену, високодуховну і високоморальну особистість, кваліфікованого фахівця-будівельника, котрий оволодів стійкими знаннями і навичками у сфері фізичної культури та здоров’язбереження. Завдання програми є сформувати в майбутніх фахівців будівельних спеціальностей: ціннісне ставлення до здоров’я, розвивати інтерес і мотивацію до його збереження; систему знань про фізичну культуру, здоров’я та ЗСЖ; здатність до оволодіння основними методами діагностики рівня здоров’я та уміннями підтримувати ЗСЖ; індивідуальні фізичні та психологічні якості, що важливі для майбутньої професійної діяльності. За результатами проведеного експерименту встановлено, що авторська програма ППФП студентів будівельних спеціальностей закладів фахової передвищої освіти має більш продуктивний вплив на показники мотиваційної сфери студентів до занять фізичною культурою і спортом, рівень їх теоретичних знань про користь занять фізичною культурою і спортом та ЗСЖ, стан дихальної та серцево-судинної систем студентів, рівень їх фізичної підготовленості та стан самопочуття і емоційної сфери. У роботі уперше: теоретично й експериментально обґрунтовано експериментальну програму ППФП студентів будівельних спеціальностей у закладах фахової передвищої освіти; систематизовано форми, засоби та методи ППФП студентів будівельних спеціальностей у закладах фахової передвищої освіти; розроблено систему вправ для розвитку фізичних якостей студентів будівельних спеціальностей у закладах фахової передвищої освіти. Підтверджено: дані про значний вплив ППФП на результати підготовки фахівця; результати про низький рівень мотивації студентів до занять фізичною культурою. Доповнено: дані про важливість рівня мотивації та його вплив на регулювання рухової активності людини; про рівень фізичного здоров’я студентської молоді;щодо показників фізичної підготовленості студентів. Набули подальшого розвитку: кількісні та якісні дані про рівень теоретичних знань з фізичної культури; кількісні дані про рівень стану біогеометричного профілю постави.