Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0821U102500, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Кримінальна відповідальність за втручання в діяльність захисника

Здобувач

Тичина Тетяна Євгенівна,

Керівник Житний Олександр Олександрович
Опонент Батиргареєва Владислава Станіславівна
Опонент Васильєв Андрій Анатолійович
Рецензент Храмцов Олександр Миколайович
Рецензент Шайтуро Ольга Павлівна

На здобуття

Доктор філософії, 081, Право. Право

Дата захисту

09-10-2021

Опис

Дисертацію присвячено кримінальній відповідальності за втручання в діяльність захисника. Розкрито стан дослідження проблеми. Констатовано, що на монографічному рівні в Україні немає комплексних системних напрацювань із зазначеної проблематики. Установлено, що чимало питань, які стосуються відповідальності за це кримінальне правопорушення, є дискусійними, а окремі з них – або взагалі не розглядались на науковому рівні, або їхньому вивченню приділяється недостатньо уваги. З’ясовано принципи та передумови криміналізації, враховані законодавцем при встановленні кримінальної відповідальності за втручання в діяльність захисника. Вказано, що соціальна обумовленість криміналізації в цьому випадку була детермінована головним чином об’єктивними реаліями – негативними тенденціями стану правової культури громадян України. Проводиться порівняльний аналіз вітчизняного й зарубіжного досвіду кримінально-правової охорони діяльності захисника. Наголошено, що спосіб встановлення кримінальної відповідальності за втручання в діяльність захисника, використаний в КК України, є хоч і не поширеним, але не унікальним. Зазначено, що низка зарубіжних країн містять в своєму законодавстві подібну до ст. 397 КК України норму. Однак кримінально-правова заборона втручання в професійну діяльність осіб, які здійснюють захист, або перешкоджання їй, реалізується у зарубіжних країнах, зокрема, і шляхом встановлення кримінальної відповідальності за вчинення (або не вчинення) службовими особами діянь, які тягнуть істотні порушення прав і гарантій осіб, у тому числі під час здійснення ним професійної діяльності з надання правової допомоги. Наголошено на тому, що безпосередній об’єкт досліджуваного складу є двокомпонентним, тобто складним, комплексним. Визначено, що потерпілим у складі втручання в діяльність захисника є, власне особа, яка здійснює функцію захисту (обов'язковий потерпілий), а також особа, чиї права захищаються (факультативний потерпілий – підозрюваний, обвинувачений, підсудний, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особа, щодо якої передбачається розгляд питання про видачу її іноземній державі (екстрадицію). Зроблено висновок, що об’єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 397 КК України, виражається у вчиненні перешкод до здійснення правомірної діяльності потерпілого шляхом активної або пасивної вольової протиправної поведінки, направленої на порушення професійних прав та гарантій діяльності захисника з надання правової допомоги у кримінальних або адміністративних провадженнях. Наголошено, що під здійсненням правомірної діяльності захисника з надання правової допомоги слід розуміти здійснення захисником чи представником особи з надання правової допомоги будь-яких законних заходів щодо захисту прав та інтересів фізичних осіб під час здійснення кримінального чи адміністративного судочинства, які здійснюються у передбаченому чинним законодавством порядку і не забороненими законом засобами і способами, за умови, що така діяльність є професійною. Аналіз юридичної літератури, судової практики дав змогу зробити висновок про те, що суб’єктом більшості кримінальних правопорушень, які полягають у перешкоджанні діяльності захисника, є «фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку». За результатами аналізу суб’єктивної сторони кримінального правопорушення запропоновано в нормі ст. 397 КК передбачити мету як обов’язкову ознаку суб’єктивної сторони складу втручання в діяльність захисника. Визначено, що обов’язковою передумовою ефективного застосування кримінальної відповідальності за втручання в діяльність захисника виступає правильна й точна кваліфікація вчиненого посягання за ст. 397 КК України. Зазначено, що кримінальна відповідальність за втручання в діяльність захисника – це застосування до особи, яка вчинила вказане діяння, офіційного осуду, вираженого в обвинувальному вироку суду, а також подальше обмеження її особистих, майнових та інших прав в межах, що відповідають видам та розмірам покарань, встановлених санкціями ст. 397 КК України, та стану судимості особи за вказане кримінальне правопорушення. Основним елементом кримінальної відповідальності за втручання в діяльність захисника є сукупність обмежень прав і свобод, які визначені в передбаченому законодавцем кримінальному покаранні за вказане кримінальне правопорушення – у санкціях ч. 1 та ч. 2 ст. 397 КК. Зроблено висновок, що санкції ст. 397 КК, які визначають межі кримінальної відповідальності за втручання в діяльність захисника, здебільшого відповідають науково обґрунтованим вимогам.