Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0821U102684, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Особливості регенерації периферичного нерва при різних варіантах його з’єднання в експерименті

Здобувач

Гончарук Олексій Олегович,

Керівник Цимбалюк Віталій Іванович
Опонент Третяк Ігор Богданович
Опонент Страфун Сергій Семенович
Рецензент Грабовий Олександр Миколайович
Рецензент Сокуренко Людмила Михайлівна

На здобуття

Доктор філософії, 222, Медицина

Дата захисту

24-11-2021

Опис

Вивчення особливостей регенерації травматично ушкодженого периферичного нерва при використанні різних варіантів з’єднання його проксимального і дистального сегментів залишається відкритою проблемою для сучасної практичної нейрохірургії. Ефективність мікрохірургічної техніки має безпосередній вплив на результат відновлення травмованого периферичного нерва, як на рівні структурної регенерації нерва і реіннервації м’язів, так і функціонального відновлення кінцівки. Впродовж тривалого часу мікрохірургічне відновлення травмованого периферичного нерва виконували кількома техніками мікрошвів (епі- та периневральний шви). Але такий підхід, хоч і вважається золотим стандартом у мікрохірургії нервів, має свої недоліки. По-перше, ця нейрорафія вимагає високого технічного рівня виконання. По-друге, виконання шва пов’язано з додатковим травмуванням кінців нерва. По-третє, недостатня адгезія кінців нерва може сповільнювати регенеративні процеси і зменшити міцність нейрорафії нерва. Для уникнення цих труднощів і недоліків запропоновано використання додаткових адгезивних субстратів у ділянці шва ушкодженого периферичного нерва, наприклад, на основі поліетиленгліколю гідрогелю та фібрину. У нашому дослідженні висунуто гіпотезу, що застосування адгезивних клеїв (гідрогелів) дасть змогу спростити мікрохірургічне відновлення ушкодженого нерва, покращити відновні процеси або не перешкоджати їм. З метою одержання доказів було проведено експериментальні дослідження на лабораторних тваринах (80 білих безпородних щурів-самців, масою 250±25 г, віком 5-6 місяців). Алгоритм дослідження полягав у моделюванні травматичного ушкодження периферичного нерва й оцінюванні відновних процесів у динаміці. За модель досліду обрано повний перетин сідничого нерва на рівні його верхньої третини. Усім дослідним щурам здійснювали перетин сідничого нерва і далі тварин розділяли на 3 основні групи: 1) група з епіневральним швом – кукси нерва з’єднували 4-6 епіневральними швами; 2) група із застосуванням гідрогелю – кукси нерва поєднували поліетиленгліколем гідрогелем, але додатково виконували 2 фіксуючі шви; 3) група із застосуванням фібрину – кукси нерва поєднували фібриновим клеєм, але додатково виконували 2 фіксуючі шви. В якості контрольних груп були сформовані групи: 1) інтактних щурів; 2) псевдооперованих щурів (здійснювали доступ до сідничого нерва без перетину); 3) щурів з повним перетином нерва (сідничий нерв залишали без з’єднання пересічених кінців). Для аналізу динаміки відновних процесів були обрані три терміни – 14, 30 і 60 доба. Методи дослідження: а) функціональний тест – «тест ходи по доріжці» («Walking track analysis»), де вираховували функціональний індекс сідничого нерва (Sciatic Functional Index, SFI) – широко використовуваний показник стану кінцівки при оцінці ефективності відновлення ушкодженого нерва; б) електронейроміографія (ЕНМГ) – за параметрами амплітуди М-відповіді, латентного періоду М-відповіді та швидкості проведення збудження оцінювали рівень нервово-м’язового відновлення; в) гістологічні методи – досліджували регенерацію нервових волокон через ділянку шва у дистальний сегмент, морфометрично оцінювали кількість регенерованих мієлінових нервових волокон у дистальному кінці нерва, досліджували морфологічні зміни м’язових волокон у денервованих м’язах, гістохімічно та морфометрично оцінювали процеси фіброзу у денервованих м’язах; г) молекулярно-біологічні методи – виявляли наявність і рівень активності матриксної металопротеїнази-9 у м’язах для вивчення процесів гіпотрофії та фіброзу при денервації. Були використані статистичні методи і кореляційний аналіз для встановлення міжгрупової різниці та визначення найбільш ефективного методу з’єднання кукс перетнутого сідничого нерва.