Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0821U102819, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 14-12-2021 Статус Запланована Назва роботи Джерела виборчого права України: проблеми теорії та практики Здобувач Волошенюк Галина Богданівна, Керівник Марцеляк Олег Володимирович Опонент Зубенко Ганна Вікторівна Опонент Процюк Ігор Валерійович Рецензент Бисага Юрій Михайлович Рецензент Лазур Ярослав Володимирович Опис У дисертації проведено теоретично-прикладне дослідження джерел виборчого права України. Зроблено висновок, що джерела виборчого права є складовою системи джерел конституційного права України, під якими слід розуміти здійснену Українським народом чи повноважними органами публічної влади України зовнішню форму об’єктивізації конституційно-правових норм, що визначають і регулюють суспільні відносини, які складають предмет галузі конституційного права України, мають загальнообов’язковий, комплексний та універсальний характер, є основою і виконують інтеграційну функцію національної правової системи, виступають нормативним підґрунтям для формування інших галузевих систем джерел права, представлені широким колом і різноманітними складовими правових форм та адресуються особливим адресатам – суб’єктам конституційно-правових відносин. Встановлено, що виборче право України знаходить своє правове оформлення у виборчому законодавстві, яке складається з різних груп нормативних актів і являє собою нормативний комплекс – систему джерел виборчого права. Самі джерела виборчого права України характеризуються такими рисами, як: вони є зовнішньою формою об’єктивізації правових норм; за сутністю та змістом безпосередньо виражають зміст норм, що регулюють сферу правових відносин, що виникають у галузі формування представницьких органів публічної влади і вони безпосередньо спрямовані на реалізацію народного суверенітету; отримують своє правове визнання в результаті специфічної правотворчої діяльності органів публічної влади; забезпечуються всіма заходами державного впливу, що передбачені чинним законодавством; мають політичний характер; об’єднують як матеріальні, так і процесуальні норми тощо. Здійснено розгорнуту класифікацію джерел виборчого права України за різноманітними критеріями (змістом, колом суб’єктів правотворення, ієрархією, юридичною силою, національною приналежністю, ступенем деталізації, територією та часом дії, місцем і роллю у правовому регулюванні, формою правового буття та ін.). Охарактеризовано окремі джерела виборчого права України: Конституцію України, міжнародно-правові акти, Виборчий кодекс України та виборчі закони, підзаконні нормативно-правові акти. Зроблено висновок, що для України, як й для більшості інших країн, основоположна роль в системі джерел виборчого права належить Основному Закону, яким закріплені основні засади конституційного регулювання виборів. Автор звертає увагу на специфіку такого джерела виборчого права України, як рішення Конституційного Суду України та наголошує, що висновок про віднесення рішень органу конституційної юрисдикції до джерел права повинен бути не доктринальним, заснованим на думці провідних вчених, а закріпленим у правових нормах, і перш за все, на рівні Конституції України. Дата реєстрації 2021-12-15 Додано в НРАТ 2021-12-15 Закрити