Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0822U100388, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Формування творчої активності учнів 5-8 класів із порушеннями зору засобами музейної педагогіки

Здобувач

Петрикіна Анна Сергіївна, Доктор філософії

Керівник Омельченко Ірина Миколаївна
Опонент Пахомова Наталія Георгіївна
Опонент Федоренко Світлана Володимирівна
Рецензент Кульбіда Світлана Вікторівна
Рецензент Костенко Тетяна Миколаївна

На здобуття

Доктор філософії, 016, Спеціальна освіта

Дата захисту

18-01-2022

Опис

У дисертації вперше науково обґрунтовано теоретико-методичні засади формування творчої активності учнів 5–8 класів із порушеннями зору та використання музейної педагогіки у цьому процесі. Виокремлено інтегральний потенціал поняття «творча активність особистості» (проявляється у високому рівні ініціативності, що характеризується зосередженістю на процесі втілення внутрішньої цілі у принципово нових: об’єктивних та суб’єктивних або вдосконалених значущих утвореннях), що стало конструктом у контексті наукового дослідження. Окреслено зв’язок ефективності реалізації фаз формування творчої активності з сенситивними віковими періодами. З огляду на твердження, що фаза «спеціалізованої творчості», яка відповідає за формування творчих здібностей у відповідній сфері людської діяльності та забезпечує перехід до творчості оригінальної, припадає на час навчання школярів у 5–8 класах, у дослідженні уточнено особливості особистісного розвитку цієї категорії учнів у зазначений віковий період у контексті формування їх творчої активності. Визнаючи обґрунтований факт, що порушення зорових функцій можуть негативно впливати на розвиток і формування особистісних якостей школярів, їхньої емоційно-вольової регуляції, знижувати їх активність, ключовим визначено твердження, що поведінкові відхилення в онтогенезі осіб із порушеннями зору вторинні, отже підлягають корекції. Це дало підстави для подальшого вивчення окресленої проблеми. Розроблено критеріальну базу дослідження стану сформованості творчої активності, її структурну модель, де кожній складовій частині творчої активності відповідає певний критерій (складовій частині «person» – ресурсний критерій, складовій частині «process» – мотиваційний критерій, «product» – діяльнісно-поведінковий критерій, «environment» – синергетичний). Окреслено організаційно-методичні підходи до проведення констатувального етапу дослідження та, з опорою на структурну модель творчої активності, розроблено діагностичний комплекс, виявлення стану сформованості творчої активності учнів 5–8 класів із порушеннями зору, який становить п’ять методик і охоплює дослідження чотирьох складових частин творчої активності: «person», «process», «product» та «environment». Всього в експериментальному дослідженні взяли участь 68 учнів із порушеннями зору, з них 38 респондентів 10–12 років і 30 респондентів 13– 15 років; та 43 їх однолітка без порушень зору: 14 респондентів 10–12 років і 29 респондентів 13–15 років. Окрім того, було залучено 19 педагогів (10 – із загальноосвітніх шкіл та 9 – зі спеціальних загальноосвітніх шкіл), які працюють класними керівниками учнів 5–8 класів із порушеннями зору та без них, які стали респондентами нашого дослідження. З огляду на загальновідоме твердження, що приблизно в 12 років починають з’являтися вагомі особистісні новоутворення як-от: здатність оперувати абстрактними поняттями, аналізувати наслідки роботи та робити відповідні висновки, внутрішній план дій тощо, в експериментальних групах, до складу яких увійшли учні 5–8 класів із порушеннями зору (ЕГ1) та без них (ЕГ2), було виокремлено по дві підгрупи: ЕГ1 (І) для учнів 5–6 класів (10–12 років) та ЕГ1 (ІІ) для учнів 7–8 класів (13–15 років) з порушеннями зору; ЕГ2 (І) та ЕГ2 (ІІ) відповідно, без порушень зору.